Адміністрація Байдена запровадила нові санкції проти Тегерана та висловила підтримку протестувальникам, тоді як уряд Ірану допомагає Росії у війні в Україні та продовжує ядерне збагачення.
Протягом останніх кількох днів Іран повідомив міжнародним інспекторам, що він планує розпочати виробництво ядерного палива майже бомбового класу глибоко всередині гори, яку важко підірвати, і різко збільшить виробництво ядерного палива на заводі, де Ізраїль і Сполучені Штати неодноразово проводили диверсії.
Іранські сили розстрілюють або утримують під вартою антиурядових протестувальників, надають Росії безпілотники для війни в Україні і, як підозрюють деякі західні спецслужби, можуть також вести переговори про виробництво ракет для поповнення спустошеного арсеналу Росії. У вівторок Сполучені Штати звинуватили Іран в черговому вторгненні на територію Іраку з метою здійснення атак в регіоні Курдистану.
Спалахнула нова ера прямого протистояння з Іраном. Його поява деякий час була прихована драматичнішими подіями — зокрема вторгненням в Україну та зростанням конкуренції США з Китаєм — і переговори з Тегераном безрезультатно затягнулися на 18 місяців.
Тепер надія пана Байдена наново залучити Сполучені Штати до угоди з Іраном, яка була укладена в 2015 році і від якої відмовився президент Дональд Дж. Трамп, згасла. Переговори припинилися в вересні, а останніми тижнями пан Байден запровадив нові санкції проти Ірану і висловив підтримку протестам, які прихильники жорсткої лінії Ірану розглядають як смертельну загрозу.
За словами кількох чиновників адміністрації, зустрічі з питань національної безпеки щодо Ірану в Білому Домі менше присвячені стратегії переговорів, а більше тому, як зірвати ядерні плани Ірану, забезпечити протестувальників засобами зв’язку і перервати ланцюги постачання зброї в Росію.
«Зараз не ведеться ніяка дипломатія щодо угоди з Іраном», — прямо сказав Голосу Америки Джон Кірбі, речник Ради національної безпеки Білого Дому, минулого місяця. «Ми зараз в глухому куті, і не фокусуємось на цьому».
Генрі Ром, старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики, сказав, що масштаби загрози виходять далеко за межі питання, яке викликає особливе занепокоєння чиновників в Пентагоні: переміщення робіт зі збагачення ядерної зброї на підземний об’єкт під назвою Фордо, який було завершено десять років тому.
«Уявіть собі, що ви сказали новій адміністрації в січні 2021 року, що протягом двох років Іран збагачуватиме уран майже до рівня зброї в Фордо, в великих кількостях розгорне свої найбільш передові центрифуги, погодиться на строго обмежений міжнародний моніторинг, накопичить високозбагачений уран вартістю в кілька бомб і відмовиться від дипломатичних зусиль», – сказав пан Ром. «Це не зовсім найгірший сценарій, але близький до того».
Ще влітку американські чиновники все ще мали надії на відновлення ядерної угоди. Угода, яку обговорювали європейська та іранська команди, була майже завершена. Представники адміністрації Байдена, з якими іранці відмовилися спілкуватися напряму, схвалили плани і чекали остаточного підтвердження від верховного лідера, аятолли Алі Хаменеї. Воно так і не надійшло.
Співробітники розвідки США оцінили, що відновлення угоди було настільки ж непопулярним серед іранських консерваторів і Корпусу вартових ісламської революції, який керує військовою частиною ядерної програми, як і серед багатьох американських критиків угоди. Іранці безуспішно домагалися отримати зобов'язання, що Сполучені Штати більше ніколи не вийдуть з угоди в односторонньому порядку. І вони знали, що як тільки знову приєднаються до угоди, більшу частину ядерного палива, накопиченого у відповідь на рішення пана Трампа, доведеться вивезти з країни.
Потім сталися вуличні протести і угода з Росією, яка фактично поставила Іран, нарівні з Білоруссю, в позицію підтримки російського вторгнення.
«Режим прийняв низку непрямих рішень, які дедалі більше відрізають його і від свого народу, і від більшості міжнародного співтовариства, в тому числі європейських країн, які присвятили більшість часу правління Трампа спробам врятувати ядерну угоду», — заявив спеціальний представник Держдепартаменту з питань Ірану Роберт Меллі у вівторок.
Пан Меллі зазвичай був більш оптимістичним щодо шансів на дипломатичне вирішення, але його бачення явно змінилося. «Іран відвернувся від ядерної угоди, яка була в межах досяжності», — сказав він, додавши, що уряд країни «не погодився» з МАГАТЕ, коли воно вимагало більше візитів і даних на місцях, де було виявлено ядерний матеріал. Потім Іран оголосив про плани нового ядерного виробництва після оприлюднення агентством резолюції із засудженням браку співпраці.
Результатом стала «низка порочних циклів», сказав пан Меллі. «Репресії підігрівають ще більше протестів. Протести викликають нові репресії. Альянс з Росією ще більше ізолює Іран, що спонукає його подвоїти альянс через відсутність іншого партнера».
Найбільше занепокоєння в Ізраїлю та багатьох в Сполучених Штатах викликало оголошення Ірану про те, що він почне збагачувати ядерне паливо до 60% у Фордо, об’єкті, який вони побудували в горі, на військовій базі, після багаторазових кібератак і фізичних штурмів зони ядерного збагачення Натанз. Під час ядерних переговорів, які тривали з 2013 по 2015 роки, адміністрація Обами намагалася закрити зону Фордо. Головний учасник переговорів Венді Шерман, нині заступниця держсекретаря, сказала тоді, що нездатність це зробити було одним з її найбільших розчарувань — хоча угода чітко забороняла ту ядерну діяльність, яку іранці нещодавно оголосили.
Тепер питання в тому, чи буде більш яструбиний новий уряд, який намагається сформувати Беньямін Нетаньяху в Ізраїлі, наполягати на нападі на об’єкт, який буде важко знищити, окрім як за допомогою найбільших бункерних бомб. І Сполучені Штати, і Ізраїль тренувалися завдавати удару, і пан Нетаньяху був близький, щоб віддати такий наказ, коли востаннє був прем’єр-міністром.
Згідно з публічними оцінками адміністрації, Іран досяг настільки значного прогресу, що міг би накопичити придатного для бомби палива за лічені тижні — менше, ніж час попередження згідно з угодою 2015 року. Але Захід ще встигне: ЦРУ і представники ізраїльської розвідки кажуть, що переробка палива в робочу зброю, яка могла б розташовуватись на ракеті, займе два роки, і Сполучені Штати нещодавно оприлюднили оцінку, згідно з якою вони не мають доказів того, що зараз триває проєкт із виготовлення бомби.
Але це з припущенням, що розвідка про стан ядерної і ракетної програм є майже ідеальною, тоді як інспекції є обмеженими, а камери, встановлені МАГАТЕ, вимкнені іранцями. Збільшення прогалин в інформації може ускладнити виявлення відхилень щодо ядерного палива. Кілька експертів відзначили, що Іран розробляє великі крилаті ракети, які можуть усунути багато перешкод для доставки зброї.
Є й інші ускладнення. Постачання Іраном безпілотників росіянам тепер стало важливим фактором у війні, і якщо ця співпраця пошириться на ракети – наразі немає підтвердження, що це станеться – Сполучені Штати і Україна шукатимуть способи порушити потік зброї. Але це може загрожувати ескалацією, оскільки наразі Росія неохоче атакувала поставки західної зброї в Україну.
Пан Байден був більш відвертим у підтримці антиурядових протестувальників, ніж президент Барак Обама під час подібних протестів на початку свого президентства. Декілька помічників пана Байдена, які працювали в адміністрації Обами, сказали, що минулого разу вони були надто обережними, побоюючись, що протестувальників визнають підбурювачами, пов’язаними з ЦРУ.
Але залишається відкритим питання, яким чином Сполучені Штати можуть надати більше, ніж словесну і моральну підтримку протестувальникам, і чи ризикне містер Байден вдатися до таємних дій, щоб допомогти їм, особливо враховуючи довгу історію втручання ЦРУ у внутрішню політику Ірану ще з 1950-х років. Хоча більшість американців майже забули цю історію, молодим іранцям її викладають у яскравих деталях.
Багато чого може залежати від того, чи пан Байден і його помічники зараз вважають Іран більшою небезпекою, ніж коли президент прийшов на посаду.
«Адміністрація раніше заявляла, що хоче заблокувати ядерну програму Ірану, і я думаю, що це передбачало ширшу ідею відкласти в сторону проблему Ірану після досягнення угоди», – сказав пан Ром. «Але адміністрація тепер має змиритися з тим фактом, що практично в усіх сферах іранська загроза міжнародному миру і безпеці сьогодні більша, ніж два роки тому».
Переклад Ira Zhurovska
