На наступний день після перемоги Трампа, відомий політичний букмекерський сайт почав приймати ставки на "зупинку війни в Україні" (війна, зупинись, раз, два!).
Ну бо дід обіцяв зупинити війну одним телефонним дзвінком за 24 години до інавгурації.
Ймовірність події на основі ставок тоді оцінювалась 50%.
Деякі трампоїдні діяспоряни почали відкрито звинувачувати українців в тому що вони не хочуть миру. Це, на мінуточку, ті люди, чиї батьки втікали в США від геноциду. "Мир з росією". Після Буч і Ізюмів.
Пройшло всього 2.5 місяці. І про "зупинку війни одним телефонним дзвінком" за 24 години вже не йдеться. І навіть не говориться. Ну не получілрсь до інавгурації.
А всі фантазії команди трампа крутяться навколо заборони Україні вступати в НАТО, і ці інфантильні дегени щиро вірять в те, що саме ці "законні претензії" привели до війни.
А як інструменти для змушування Москви, інфантильні дегени планують застосовувати санкції. Вони ще не знають які і як, але більше нічого.
То ж постає запитання як люди, які через 2.5 місяця влади, які не знають що робити і що вводити, збиралися зупиняти війну за 24 години одним телефонним дзвінком?
І інше запитання: як ця "сильна стратегія" відрізняється від стратегії "слабкого Байдена"? Як дід-пдр мав "не допустити війну, якби був на посаді", якщо він пропонує ті самі санкції через 3 роки після і не хоче надавати Україні зброю"
Та й ще й виступає проти ударів по Росії, які запровадив Байден. Один діаспорянський нікчема до виборів використовував кожну можливість щоб висратись на тему "Байден не дозволяє бити по Росії". Коли Байден дозволив, а Трамп виступив проти, нікчема перестав бачити і чути.
Вони взагалі зараз все перестали бачити і чути. Потоки українофобії, які лунають з кожної трампівської праски.
Від щирої віри в "завершення віри за 24 години" перейшли в режим мовчання.
Нічого про Україну і мир. Їхні родичі, батьки, брати чи сестри в Україні щодня є російськими цілями, а ушльопки тішаться забороною трансексуалам сцяти в туалетах Конгресу чи назвою Мексиканської затоки.
І роззявляють рота на Панаму, Канаду чи Грендландію, розказуючи що Данія чи Грендландія щось ї должна, якийсь референдум. Схуя вам щось хтось винен?
Якщо мало війни, крові і біди - то вйо в Україну. Поживіть тут під обстрілами, подивимось чи їбануті територіальні претензії до союзників будуть вас тішити.
Зараз Америка просто до болю нагадує якусь середню Україно-Росію, якийсь Донбас часів 2010 року, коли до влади повернувся "нечесно програний вибори" кримінальний злочинець. Нагадує усім, навіть такими деталями як американське Межигір'я, де приймаються усі рішення.
Навіть мігрантськлю істерикою, яка в ті часи була головною проблемою на росії. І Росія використовувала мігрантські та економічні війни з митами (так як трамп) для примусу України вступити в Тайожний союз.
І тоді українські мігранти були поганими, і Україна обкрадала росію, як і інші сусіди.
Чим закінчилася російська мігрантська політика - мило любо глянути як бородаті чебуреки пиздять колись борзих вань і трхють їх жінок. Сподіваюсь, мощні Джони, яким не подобались мексиканці, відчують потугу масківських індійських інтелектуалів.
Нагадує ще Україну 2010 року і персоною самого "потужного лідора". Його дрібязковістю і захланністю до грошей. Його сином-дегенкратом-стоматологом.
Тіп пиздить про боротьбу з Китаєм, рік тому обидві партії заборонили тік-ток базуючись на звітах про загрозу національній безпеці країни з боку Китаю, який використовує тік-ток у шпигунських цілях. Діду занесли трохи грошей і дід незаконно відміняє рішення парламенту, не будучи ще навіть у владі (вчора сталось).
Борець з Китаєм бл.
А головне в цій історії, що вона не має шансів на хеппі-енд.
Американці рано чи пізно за це заплатять кров'ю. Це будуть ті особи які зараз весело пиздять про Грендландію чи Канаду і розказують "Україна поверни мої гроші".
Вони заплатять за ту штучну агресію і фрагментацію суспільства на два табори, який дід створив запереченням власного програшу і іншими антидержавними діями. За демонтаж інститутів.
За атаки на союзників. Більше ніколи данські солдати не будуть гинути в американських війнах, як то було в Афганістані. Більше ніколи Канада не буде дружньою державою. Канадці будуть відчувати небезпеку.
Більше ніхто і ніколи не буде сподіватися на "американські гарантії" і безпекові договори.
І коли Акела промахнеться (а він промахнеться) він залишиться сам і буде платити за помилки, які розпочнуться сьогодні. Кров'ю своїх дітей.
І все було б пофіг, якби ми не говорили про державу, від якої ми залежимо. Дай нам Боже сил то пережити.
