Товариш Номана Челебіджіхана у справі національного відродження кримськотатарського народу: співорганізатор партії "Міллі Фірка", Курултаю, Директорії Кримської Народної Республіки.
Народився в Кизилташ у Криму в селянській родині. Закінчив юридичні факультети Стамбула, Парижа та Санкт-Петербурга. У 1910 році виїхав до Парижа, аби уникнути арешту за книгу “Пригнічений татарський народ”. Під час Першої світової війни у званні прапорщика потрапив на фронт. Після Лютневої революції оселився в Сімферополі, увійшов до складу Мусвиконкому. Став співорганізатором партії “Міллі Фірка”. Брав участь у З’їзді поневолених народів, скликаному в Києві Українською Центральною Радою. Один із ініціаторів скликання Курултаю кримськотатарського народу, обраний до складу Директорії (національного уряду) як директор зовнішніх і військових справ. Утворив Кримський революційний штаб, який керував діями татарських військових частин. На початку 1918 року організовував відсіч наступу на Сімферополь севастопольських моряків. У січні 1918 року – голова кримського уряду. Після захоплення більшовиками Сімферополя виїхав до Стамбула. Повернувшись у травні, зайняв посаду міністра закордонних справ. Від листопада 1918 року на еміграції в Туреччині, де користувався величезним авторитетом у кримськотатарської діаспори. Будучи юристом, викривав злочини більшовицького режиму перед усім світом. Автор багатьох художніх і публіцистичних творів.
Помер у Стамбулі.
