Хімік і вчений-металург, міністр торгу і промисловості УНР, міністр народного господарства і заступник прем'єр-міністра УНР часів Директорії. Професор Гірничої академії у Кракові, Варшавського університету, дійсний член наукових металургійних товариств Великої Британії, США, Німеччини. Заарештований радянськими спецслужбами в Польщі, засуджений у Києві, загинув у таборі смертників у Комі.
Народився в містечку Чуднові на Житомирщині. Походив зі старовинного шляхетського роду. Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту. Займався викладацькою роботою. Входив до Київської громади Товариства українських поступовців, Української радикально-демократичної партії. У 1917 році – член Української Центральної Ради, голова Київської губернської української ради. Із червня – директор департаменту промисловості генерального секретарства торгу і промисловості, із 31 січня 1918 року – міністр торгу і промисловості УНР. За часів Української Держави – радник Дніпровського союзу споживчих товариств “Дніпросоюз”. У 1919 році – заступник міністра народного господарства, згодом – міністр і заступник прем’єр- міністра УНР, дипломатичний радник і торговельний аташе місії в Румунії. У 1921 року – голова Ради УНР в екзилі. Згодом проживав у Польщі, професор Гірничої академії у Кракові та Варшавського університету, керував дослідними центрами на металургійних заводах. Дійсний член наукових металургійних товариств Великої Британії, США, Німеччини. Очолював Український допомоговий комітет у Польщі.
1945 року заарештований радянськими спецслужбами у Катовіце і перевезений до Києва. Засуджений до 15-ти років ув’язнення, яке відбував у Карелії. Загинув у таборі смертників Абезь (нині Республіка Комі, РФ).
