Розташовані на території Львівської області Східні Бескиди є системою невисоких гірських хребтів, які протягнулися паралельно один до одного та яких прорізають широкі річкові долини. Частина Східних Бескид в межиріччі Стрия і Опіра в межах Львівської та Івано-Франківської областей носить назву Сколівських Бескид. Як і вся гірська система Бескид, вони складаються з декількох хребтів, які витягнулися в ряд та покрилися хвойними лісами: Сколівського, Парашки, Манмальстальського, Зелем’янського. Висота хребтів в середньому складає 900-1000 м, окремі вершини досягають 1200 і більше метрів (Парашка — 1271 м, Тростян — 1235 м, Писана — 1236 м). Це — край мальовничих ландшафтів, дрімучих лісів, полонин, швидких гірських потоків та мінеральних джерел, які привертають своєю красою тисячі людей. Завдяки неповторним пейзажам, м’якому клімату, великій кількості цілющих джерел Сколівські Бескиди набули популярності ще на початку XX століття.
У 1999 р. в межах Дрогобицького, Сколівського та Турковського районів Львівської області було створено національний природний парк «Сколівські Бескиди» площею 35684 га. До його складу увійшли території лісового заповідника «Сколівський», ландшафтних заповідників «Зелемень», «Майдан», заповідні урочища «Дубинське», «Сопот», «Журавлине». Територія національного парку розкинулася на північних схилах Сколівських Бескид на висоті 600-1200 м. Гірські хребти, розрізані на окремі вершини безліччю річок, тягнуться з північного заходу на південний схід. На північному заході хребет Сколівських Бескид межує з хребтом Парашка, вища точка якого, гора Парашка, досягає 1268 м. З її вершини відкривається велична панорама поясу лісів шириною близько 15 км, який протягнувся від річки Стрий до далеких Горган на заході. Звідси добре видно всю долину Стрия з фантастичними Уричськими скелями (місцезнаходження середньовічної фортеці Тустань), розташованими поблизу села Урич.
Сколівські Бескиди — унікальний комплекс різноманітних ландшафтів і багатющого рослинного та тваринного світу. Більше 88% території національного парку покрито лісами. Одних лише дерев і чагарників тут налічується близько 600 видів, що складає майже третину всього флористичного багатства Карпат. У числі дерев переважають хвойні породи (55,6%), перш за все ялина звичайна та ялиця біла. Невеликими ділянками зустрічаються сосняки і модринники штучного походження. Створення подібних насаджень почалося на цих територіях ще наприкінці XIX ст. і тривало аж до середини XX ст. Серед листяних порід абсолютним чемпіоном є бук — 98,3%. Тут поширеними є чисті бучини з трав’янистим покривом з маренки запашної, волосистої осоки і зубянки. У підліску — бузина чорна, жимолость пухнаста, ліщина. До реліктових належить рідкісна рослина оживаюча лунарія, яка занесена до Червоної книги. На висотах 700-900 м над рівнем моря і по берегах великих і малих річок ростуть ялицево-букові, а ще вище — ялиново-ялицево-букові ліси, вік яких досягає ста і більше років. У трав’яному покриві тут переважають північні види — чорниця, пливун булавоподібний, дріоптеріс. На території національного парку можна зустріти також дуб, граб, клен, ясен, явір, але в невеликих кількостях. На річкових терасах зустрічаються рідкісні групи сірої і чорної вільхи, а на кам’янистих схилах і в ущелинах можна спостерігати характерне для північно-східних схилів Карпат явище, коли ялинові ліси спускаються до висоти 600-800 м над рівнем моря і ростуть нижче за букові ліси.
З числа рослин, яких можна зустріти на території національного парку, близько 50 видів внесено до Червоної книги України. Серед них — арніка гірська, астранція велика, баранчик звичайний, билинець довгорогий, білоцвіт весняний, булатки довголистяна і червона, гудаєра повзуча, зозулині сльози серцелистяні, лілія лісова, любка дволистяна, пролісок звичайний, пізньоцвіт осінній, левкорхіє білуватий, скополія карніолійська, шафран Гейфела, декілька видів пальчатокорінника. Багатством і розмаїттям відрізняється також тваринний світ Сколівських Бескид. Тут водяться як широко поширені в Карпатах звірі і птахи — благородний олень, косуля, кабан, вовк, лисиця, заєць-русак, білка, куниці лісова і кам’яна, тетерук, рябчик, дятли зелений і трипалий, беркут, сіра сова, сокіл-сапсан, так і рідкісні — бурий ведмідь, борсук, горностай, лісовий кіт, рись звичайна, глухар, підорлик малий, сірий сорокопуд. У 1965 р. з Біловезької Пущі були привезені перші десять зубрів. Вони чудово прижилися і дали потомство.
На території національного парку можна побачити декілька цікавих пам’яток природи: Каменецький водоспад на річці Кам’янка біля гори Ключ, водоспад Гуркало (на схід від гори Парашка, на Великій Річці), озеро Журавлине (Мертве). В околицях парку розташовані традиційні курортні місцевості Сколе, Славське, Східниця. Околиці Східниці давно заслужили славу «Української Швейцарії». У 1970 р. тут були знайдені величезні запаси мінеральних вод типу «Нафтуся». Крім того, на території самого національного парку існує близько 30 мінеральних джерел.
