Перша в світі газета почала видаватися у Китаї з VIII, а в країнах західноєвропейського Старого Світу — з XVI століття. Спочатку тогочасні європейські газети називалися «летючими листками». Так, у 1621 р. англійський «летючий листок» під назвою «News from Poland», який друкувався в Лондоні, вміщує інформацію про воєнні успіхи українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним.
На американському континенті найстарішою газетою слід вважати видання «The Prezent State of the New-English Affairs», що виходило періодично в Бостоні протягом 1689 р. А на українських землях найдавніший часопис з’явився ще в 1776 р. Він щотижнево видавався у Львові французькою мовою й мав назву «Gazettede Leopol» («Львівська газета»). На східноукраїнських землях першою газетою став «Харьковский еженедельник», що з 1812 року почав виходити в світ російською мовою в Харкові.
...Справжньою сенсацією стало повідомлення на Заході про перехід українського гетьмана Івана Мазепи з-під проводу російського царя Петра І в підданство шведського короля Карла XII Густава, яке відбулося у 1708 році. Адже, починаючи з 1687 р., цей володар булави «вірою і правдою» служив російській короні. Довідавшись про плани Петра І зліквідувати гетьмансько-козацький устрій в Україні, Мазепа вирішив шукати собі іншого протектора. Така нагода видалася під час наступу армії шведського короля на Москву. Саме ці різкі політичні дії й змусили взятися за журналістське перо кореспондентів і дописувачів багатьох європейських газет.
Можна сказати, що західноєвропейські часописи початку XVIII століття були переповнені різними повідомленнями про події в Україні. Англійська щотижнева газета «The Daily Courant» в номері від 29 грудня 1708 року майже всю першу сторінку присвятила розкриттю змісту підписаної угоди між шведським королем Карлом XII Густавом та гетьманом Іваном Мазепою. А вже 16 серпня наступного року кореспонденти тижневика повідомляють про те, що Мазепі вдалося уникнути московського полону. Урядова газета «The London Gazzete» 3 січня 1709 року вміщує наступну інформацію: «...Мазепа, генерал козаків, перейшов на бік короля шведів». У серпневому номері змальовуються фрагменти битви під Полтавою й говориться про перемогу царя Петра І та втечу козаків на чолі з гетьманом Мазепою.
Велику увагу подіям 1708-1709 рр. приділила й французька преса. «Меrcurе Historique et Politique» відразу ж інформує своїх читачів про те, що гетьман прийняв під протекцію шведського короля і просить того обороняти Україну. Після того, як князь Меншиков за вказівкою російського царя Петра І наказав знищити гетьманську столицю Батурин і покарати всіх її жителів, «Gazette de France» повідомляє, що «страшний цар жадібний до крові в Україні... Всі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москвичів». Заголовками на зразок «Уся Україна в крові», «Жінки і діти на вістрях шабель» рясніли сторінки провідних газет Франції — «Paris Gazette», «Lettres Historique» та інших часописів.
В одній із німецьких газет, яка виходила в містечку Галле і мала назву «Wochentliche Relation», у номері за 14 вересня 1709 р. читаємо такі рядки: «Мазепа — вождь козаків, планував звільнити Україну з-під московського ярма, щоб володіти як суверенний володар під шведською короною». Однак ще 1704 р. гамбургський тижневик «Historische Remarques» видрукував на своїх шпальтах ґрунтовну політичну біографію українського гетьмана. У ній, зокрема, писалося: «Йоганес Мазепа — начальний вождь козаків — польський шляхтич з України, що народився у своїй посілості Мазепинці, недалеко Білої Церкви... Козацька армія одноголосно вибрала Мазепу гетьманом у 1685 році... У 1695 р. Мазепа щасливо здобув сильну укріплену твердиню Газі-Керман. По здобутті тієї твердині, Мазепа того ж року здобув ще інші фортеці...». І хоча німецький часопис помилявся в окремих біографічних деталях, все ж слід віддати належне поінформованості його авторів.
Значну площу для висвітлення місця та ролі Мазепи в тогочасних подіях відвів і поважний франкфуртський журнал «Theatrum Europaeum». Окрім біографії гетьмана та аналізу причин переходу українського правителя під зверхність шведів, німецький друкований орган подає окремі цікаві висловлювання І. Мазепи та Карла XII. Яким чином могли кореспонденти часопису дізнаватись про деталі спілкування цих політичних діячів, лише Богу відомо, але в одному з номерів журналу читаємо наступне. Коли шведський король, замість того, щоб йти на Москву, повернув на Україну, гетьман мовив генеральному писареві Пилипу Орликові: «Чорт його сюди несе. Він зруйнував усі мої плани і наведе сюди російське військо. Тепер Україна буде зруйнована — і все пропало». Ці слова мали б засвідчувати прагнення Мазепи здійснити свій план відходу від царського домінування шляхом вичікування результату шведсько-російської війни. Натомість після укладення українсько-шведської коаліції та її поразки під Полтавою вже Карл XII відзначав провину гетьмана: «Мазепа, Мазепа, ви нас завели! Коли б ми були послухали нашого вірного генерала Реншельда». Тут король звинувачував гетьмана в тому, що той змусив його продовжувати облогу Полтави, а не відійти вчасно на інші позиції.
Мало чим від німецької відрізнялася інформація, яка подавалася в австрійській пресі. На сторінках віденського двотижневика «Wiennerishes Diarium» відзначалося про знищення росіянами Батурина та повішення ними манекена, який нагадував особу гетьмана. З серпня 1709 р. віденська «Der Post-tagliche Mercurius» повідомляла про хід Полтавської битви, а в номері від 21 серпня її кореспонденти дописують про перехід Мазепи через Дніпро.
На відміну від французької чи англійської преси, не досить правдива інформація про події в Україні вміщувалося на сторінках голландської газети «OprechteHaerlemse Saturdaegse Courant». Так, зокрема, в одному з номерів зазначалося: «...Мазепу, якого видав татарський хан, перевезено тепер до Києва, де йому готують важкий процес», у другому йшлося про те, що турки видали гетьмана цареві. Як бачимо, ні перше, ні друге твердження не відповідали історичній дійсності: в 1709 р. український гетьман помер власною смертю на чужині.
А що писали про Мазепу за океаном, в Америці? З великою увагою стежив за подіями, що відбувалися за участю українського гетьмана, бостонський щотижневик «The Boston News Letter», який з короткими перервами виходив з 1704 до 1776 р. Вже у перший рік виходу, в інформації від 25 червня, один з кореспондентів газети повідомляв про похід козацьких полків, очолюваних І. Мазепою, на Правобережну Україну для надання допомоги королю Августу II. Наступного року часопис відзначав про з'єднання українських і польських військ «неподалік Яворова». У номері від 15 липня 1706 р. знаходимо коротке повідомлення про те, що «Мазепа на шляху до своєї головної квартири та про нього немає інших відомостей». Через рік американські журналісти пишуть про похід «небожа генерала Мазепи» Войнаровського до польського містечка Любліна. Ця звістка подається у номерах від 2 лютого і 1 березня 1707 р. Натомість вченим не вдалося розшукати в американській пресі початку XVIII ст. інформації про союз Івана Мазепи з Карлом XII.
Як бачимо, не така вже Україна й не знана на європейському та американському Заході, як деколи намагаються переконати нас окремі сучасні засоби масової інформації. Адже ще три століття тому українці стали відомі й цікаві тогочасній світовій пресі (а отже, її читачам) завдяки сміливій спробі гетьмана Івана Мазепи звільнитися від міцних обіймів російського монарха. Й можливо, саме ця подія спонукала знаменитого Віктора Гюго, який у паризьких архівах неодноразово переглядав старі французькі газети, написати поему «Мазепа».
