Головне питання місцевих виборів – чи будуть люди ставити лише галочку, чи галочку і номер.
Нагадаю, у бюлетенях за депутатів у регіональних списках передбачено квадратик за партію. І галочка в квадратику – вже заліковується. Але – першому номеру партії. А в бюлетені ще за назвою партії буде віконечко, у якому можна поставити цифру того кандидата, який симпатичний вам у цьому списку.
Це і є відкритим списком. Проте, старі партії перестрахувалися і вказали, що щоб перестрибнути вперед списку – ви маєте набрати не менше 25% від виборчої квоти.
І теоретично цього можна досягти.
Порахуємо на прикладі середнього обласного центру. Наприклад Сум.
238 тисяч виборців. Прогнозовано явка буде меншою 50%. Хай прийде, умовно, 100 тисяч. Ці 100 тисяч ділимо на 42 (кількість місць в раді) і маємо 2380. Це вартість одного мандату. 25% від 2380 – це 595 голосів. Тобто, навіть якщо ви у списку 10-й, набравши 600 голосів саме за вас (якщо крім галочки – ще і циферку) а решта в списку наберуть приміром по 500-т – ви з останнього місця пересуваєтеся на 1-е.
Чим більше набирає партія – тим більшим може бути розльот.
Але повторюся, це у випадку, якщо виборець буде знаючим і буде ставити і галочку і циферку.
А виборець у нас розумний дуже.
Мені сьогодні розповідала одна голова ОСББ, яка йтиме від Європейської солідарності. Анекдот. Каже їй один клієнт (вона йому казала за голосування): я Петра не люблю. То я галочку поставлю за партію Шарія, а циферку вже за тебе. Шо тут скажеш?
А партії, думаю, будуть робити якомога більше округів в межах міста саме для тих партійних авторитетів, які у вершині списку. Тому що в тих же Сумах, якщо буде 4 виборчих округа, (42 мандати ділимо на 10 і отримуємо ціле число 4), але закон дозволяє плюс/мінус два до цього числа.
Тож, якщо в 4-х округах, то на кожному окрузі буде по 60 тисяч виборців. А якщо округів буде 6-ть, то в кожному – лише по 40 тисяч. І прогнозовано важче буде набрати більше 500-т голосів.
Але впевнений, що у партій, які набиратимуть більше 15-20% набрати 25% від виборчої квоти буде легко.
А в малих містах – тим більше. У тому ж Конотопі. 60 тисяч виборців. 30 тисяч прийде. 38 мандатів. Десь 800 голосів виборча квота. Хто набрав більше 200-т – того і тапочки. Успішний тренер чи директор школи зробить кого завгодно в списку (крім першого), якщо він звичайно в авторитеті.
А для партій, які ледь переповзуть 5% - це не зіграє. Бо загальний масив проголосувавших за них – малий.
Висновок: треба навчати виборців. І тоді дійсно відкриті списки можуть стати реальністю
Хоча, знаючи нашу ментальність, може статися, що десь по тихому наші кандидати будуть дискредитувати колег по списку, ніж кровних опонентів з інших партій.
Але то таке. Ми ж українці. Якось воно буде.
