296-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 70 днів. Іменинники - Максим, Опанас, Петро, Яків. В Сомалі відзначають День революції.
Головні події 22 жовтня
• Смерть герцога франків Карла Мартела, 741
• Початок книгодруку в Європі, 1454
• Перший стрибок з парашутом, 1797
• Вбивство Устима Кармалюка, 1835
• Перша ксерокопія, 1938
Всі події 22 жовтня
4004 до н. е. • Згідно з розрахунками ірландського архієпископа Джеймса Асшера і доктора Джона Лайтфута з Кебріджа, проведеними в 1650 році на підставі детального вивчення Старого заповіту, саме в цей день почався божий акт Творіння світу.
СЕРЕДНІ ВІКИ
741 • У К'єрзі в Пікардії десь на 53-у році життя помер майордом Австразії і Нейстрії Карл Мартел. За майже чверть століття він зміцнив свою владу настільки, що останні роки правив, не зводячи на престол короля, а його син-спадкоємець Піпін Короткий геть усунув від влади Меровінгів, започаткувавши нову монаршу династію, яка носить ім'я всемогутнього герцога франків.
1454 • В Ерфурті придбано індульгенцію папи Миколи V, котра, як вважається, була надрукована у Майнці технікою ручного набору, винайденою Йоганном Гутенбергом. Разом із виходом наступного року виданої ним «42-рядкової Біблії» це відкрило епоху книгодруку, передвісниці середньовічного Відродження і Нового часу сучасної історії.
1578 • Біля замку Венден в Лівонії польсько-литовсько-шведські війська на чолі з Анджеєм Сапєгою розгромили московську армію боярина Івана Голіцина, що знаменувало переможний для них перелом у Лівонській війні.
НОВА ІСТОРІЯ
1665 • У Москві лівобережний гетьман Іван Брюховецький, котрий у вересні прибув з великим почтом до Москви, підписав т.зв. "Московські статті", новий українсько-російський договір, статті котрого звели до мінімуму автономію України: всі податки з України мали надходити до московської скарбниці, на Україну поширювалась царська горілчана монополія, новообраний гетьман мав приїздити до Москви на затвердження, в Україну мало прибути 12-тисячне царське військо, котре розміщувалось у найбільших містах Лівобережжя. В обмін на ці поступки Брюховецький отримав титул боярина і земельні володіння неподалік кордону з Московією.
1727 • У Вестмінстерському абатстві в Лондоні на престол Великобританії і Ірландії короновано Георга II з Гановерської династії і його дружину Шарлотту-Кароліну Бранденбург-Ансбахську.
1797 • Поблизу Парижа француз Андре-Жак Гарнерен здійснив перший стрибок з парашутом з борту наповненої воднем повітряної кулі, що піднялась на висоту близько одного кілометра.
1835 • Під час засідки в селі Шляхові Коричинці на Поділлі був убитий Устим Кармалюк, який на чолі ватаги розбійників протягом двох десятиліть вчиняв крадіжки, грабунки, підпали і вбивства. Непересічні особисті якості, неодноразові втечі з сибірської каторги сприяли міфологізації Кармалюка, який вже невдовзі по смерті набув образу шляхетного народного месника і козацького «характерника», а в радянський період був проголошений керівником багатотисячного повстанського руху проти національного і соціального гніту українських кріпаків.
1836 • Пройшла інаугурація Сема Х'юстона, першого демократично обраного президента Республіки Техас, котра весною цього ж року здобула незалежність від Мексики.
1883 • У Нью-Йорку на Бродвеї прем'єрою опери Франсуа Гуно "Фауст" відкрився театр "Метрополітен-Опера", збудований за проектом Клівленда Кейді. У цьому приміщенні театр проіснував до 1966 року, коли переїхав у нову будівлю, розраховану на 3700 глядачів.
1895 • У Парижі на вокзалі Монпарнас сталась одна з найвражаючих аварій в історії залізничного транспорту — пасажирський поїзд, не зумівши загальмувати при наближенні до вокзалу, виїхав на перон вокзалу, пробив стіну будинку і впав з висоти третього поверху на вулицю; всі пасажирські вагони при цьому залишились на пероні. Єдиною жертвою катастрофи стала продавчиня газетного кіоску, на який упав паровоз.
1911 • Перший випадок використання аероплану для військових цілей — італійський пілот капітан Піацца на моноплані "Блеріо" провів розвідувальний політ над турецькими позиціями між Тріполі і Азізією.
1936 • На заводі Volkswagen, збудованому за ініціативою німецького автоконструктора Фердинанда Порше і при особистій підтримці Адольфа Гітлера, почалися випробування першого серійного автомобіля, призначеного стати "народним". Модель VW-3 "набігала" в день по 800 кілометрів, а вночі інженери ліквідовували недоробки. Після трьох місяців тестування Порше прийшов до висновку, що "машина потребує подальшого удосконалення" і лише в 1938 році з'явився остаточний варіант "Фольксвагена", котрий з легкої руки газети New York Times отримав назву "Beetle" (Жук). Його масове виробництво почалось лише по завершенні 2-ї Світової війни — під керівництвом Гайнріха Нордоффа Volkswagen Beetle став найпопулярнішою машиною 1950-1970-х років.
1938 • В імпровізованій лабораторії, розташованій в підсобному приміщенні косметичного салону готелю «Асторія» в Нью-Йорку, американський адвокат Честер Карлсон продемонстрував сконструйований ним апарат для отримання копій паперових документів, котрий базувався на методі сухого електростатичного друку, що пізніше отримав назву "ксерографія". За свій винахід, який вважається одним з головних в історії XX століття, Карлсон боровся протягом 17 років, допоки не зміг переконати інвесторів у його перспективності.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1962 • Президент США Джон Кеннеді виступив по телебаченню із заявою про виявлення на Кубі американськими розвідувальними літаками трьох майже збудованих радянських ракетних баз, призначених для запуску ракет середнього радіусу дії, здатних нести ядерні боєзаряди і завдати удару по важливих містах США, включаючи Вашингтон. Кеннеді також повідомив про оголошення повітряної і морської блокади Куби, щоб запобігти перевезенню на острів додаткового радянського озброєння, і приведення військ у найвищий ступінь боєготовності DEFCON 2, що відповідає підготовці до оголошення війни. 26 жовтня, дізнавшись, що блокада неефективна і будівництво баз продовжується, Кеннеді віддав наказ про інтервенцію на Кубу, але цього ж дня радянський лідер Микита Хрущов пішов на поступки у вирішенні Карибської кризи і запропонував демонтувати ракетні установки в обмін на відмову США від висадки на Кубі.
1964 • На екрани кінотеатрів США вийшов фільм «Моя прекрасна леді» з Одрі Хепберн і Рексом Гаррісоном у головних ролях. Фільм отримав 8 нагород «Оскар» і три «Золотих глобуси».
1964 • Жан Поль Сартр нагороджений Нобелівською премією з літератури, яку відмовився прийняти.
1968 • Успішною посадкою астронавтів у Тихому океані завершився політ американського космічного корабля "Аполлон-7", першого пілотованого корабля в рамках програми висадки людини на Місяць.
1987 • Канадець Гаррі Соуербі та американець Тім Кахіл завершили перший трансамериканський автопробіг — за 23 дні і 22 години вони проїхали від острова Вогняна Земля (Аргентина) до Аляски, подолавши на пікапі GMC Sierra K3500 з 6.2-літровим дизельним двигуном 14739 миль (близько 24 тисяч кілометрів). Лише в одному місці — в районі гірської ущелини Дарієн на кордоні Панами і Колумбії — машина і водії були перевезені повітрям.
1990 • На вимогу київських студентів, котрі на площі Жовтневої революції (нині — майдан Незалежності) оголосили політичне голодування, глава уряду Віталій Масол подав у відставку.
НАШ ЧАС
1995 • У Нью-Йорку відкрилась ювілейна сесія Генеральної Асамблеї ООН, присвячена 50-річчю цієї організації. В роботі сесії брали участь глави всіх держав і урядів країн — членів ООН.
1998 • На заході Карибського моря утворився ураган Мітч, один із найпотужніших і другий по розміру руйнацій атлантичний ураган за всю історію спостережень. Із-за викликаних його дією опадів і повеней у Гондурасі, Гватемалі та Нікарагуа з 29 жовтня по 3 листопада загинуло близько 20 тисяч осіб і більше 2,7 мільйонів людей втратили дах над головою.
2006 • Семиразовий чемпіон світу з автоперегонів «Формула-1» Міхаель Шумахер на Гран-прі Бразилії 2006 закінчив кар'єру гонщика.
2009 • Колишній диктатор Уругваю 83-річний Грегоріо Альварес засуджений на 25 років в'язниці за вбивства політичних супротивників.
2009 • Компанія Microsoft розпочала всесвітній продаж операційної системи Windows 7.
Народились 22 жовтня
1811 - 31 липня 1886 • Ференц Ліст, угорський композитор (Прелюди, Фауст-симфонія, Угорська рапсодія, Орфей, Фантазія на угорські народні теми), піаніст, педагог.
1844 - 26 березня 1923 • Сара Бернар (Генрієтт Розін Бернар), видатна французька актриса театру і кіно (Гамлет, Дама з камеліями, Кохання королеви Єлизавети).
1870 - 8 листопада 1953 • Іван Олексійович Бунін, російський письменник (Суходол, Окаянні дні, Життя Арсеньєва), лауреат Нобелівської премії (1933) "за сувору майстерність, з яким він розвиває традиції російської класичної прози". 150 років з дня народження.
1881 - 1 лютого 1958 • Клінтон Джозеф Девіссон, американський фізик, лауреат Нобелівської премії (1937; разом з Джорджем Томсоном) "за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах".
1890 - 12 квітня 1980 • Аверкій Матвійович Гончаренко, український військовий, сотник армії УНР; учасник бою під Крутами (1918), начальник канцелярії Головного отамана Симона Петлюри (1919), старшина 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» (1943-45). 130 років з дня народження.
1903 - 9 червня 1989 • Джордж Уеллс Бідл, американський генетик, лауреат Нобелівської премії (1958) "за відкриття, що стосуються ролі генів у специфічних біохімічних процесах".
1905 - 14 лютого 1950 • Карл Янський, американський фізик і радіоінженер, основоположник радіоастрономії. 115 років з дня народження.
1913 - 30 липня 1997 • Бао Даї (Нгуєн Вінь Тхієу), останній імператор В'єтнаму (13-й імператор династії Нгуєн, 1949-55 рр.).
1920 - 31 травня 1996 • Тімоті Френсіс Лірі, американський письменник, психолог, відомий пропагандист психоделічних препаратів. 100 років з дня народження.
1926 - 17 липня 2005 • Спартак Мішулін, російський театральний і кіноактор (Біле сонце пустелі, Малюк і Карлсон, Добре сидимо).
1929 - 21 березня 1990 • Лев Іванович Яшин, радянський футболіст, воротар, кращий футболіст Європи (1963).
1934 • Георгій Юнгвальд-Хількевич, український кінорежисер (Небезпечні гастролі, Д'Артаньян і три мушкетери, Ах, водевіль, В'язень замку Іф, Мистецтво жити в Одесі).
1935 - 30 квітня 2017 • Борис Ілліч Олійник, український поет (Сива ластівка, У дзеркалі слова, Золоті ворота), політик, депутат Верховної ради від КПУ. 85 років з дня народження.
1939 • Вілен Олександрович Калюта, український кінооператор («Білий птах з чорною ознакою», «Польоти уві сні та наяву», «Урга», «Стомлені сонцем»), лауреат Шевченківської премії (2000), лауреат «Оскара» (1995).
1943 • Катрін Деньов (Дорлеак), французька актриса (Відраза, Шербурзькі парасольки, Голод, Останнє метро, Індокитай, Схід-Захід).
1943 • Ян де Бонт, американський кінорежисер (Швидкість, Смерч, Годзилла).
1943 • Олександр Абрамович Кабаков, російський письменник, публіцист («Все поправимо», «Московські казки»).
1946 • Робертіно Лоретті, італійський співак (дискант, баритон).
1949 • Арсен Венгер, французький футбольний тренер ("Арсенал" Лондон).
1952 • Джефф (Лінн) Голдблюм, американський актор (Коти й собаки, Парк Юрського періоду, День незалежності, Муха, Сілверадо, Бажання смерті).
1963 • Валерія Голіно, італійська актриса (Історія кохання, Втеча з Лос-Анжелеса, Залишаючи Лас-Вегас, Людина дощу).
Померли 22 жовтня
741 • Карл Мартел, майордом франків (717-41 рр.); батько Піпіна III Короткого, дід Карла Великого. 1279 років тому, в 55 років (нар. 686 р.).
1835 • Устим Якимович Кармалюк, шляхетний розбійник, український народний герой. 185 років років тому, в 48 років (нар. 10 березня 1787 р.).
1883 • Томас Майн Рід, англійський письменник ("Білий вождь", "Квартеронка", "Оцеола, вождь семинолів", "Вершник без голови"). 137 років тому, в 65 років (нар. 4 квітня 1818 р.).
1906 • Поль Сезанн, французький художник-імпресіоніст. 114 років тому, в 67 років (нар. 19 січня 1839 р.).
1986 • Альберт Сент-Дьєрдьї, мадярський біохімік, лауреат Нобелівської премії (1937) за відкриття аскорбінової кислоти і дослідження її властивостей. 34 роки тому, в 93 роки (нар. 16 вересня 1893 р.).
1998 • Ерік Емблер, англійський письменник, автор гостросюжетних творів; поряд з Гремом Гріном вважається основоположником шпигунського роману. 22 роки тому, в 89 років (нар. 28 червня 1909 р.).
2016 • Валерія Гаврилівна Заклунна-Мироненко, українська актриса, Народна артистка України (1979). 4 роки тому, в 74 роки (нар. 15 серпня 1942 р.).
