Згідно Бюджетного кодексу усі бюджети мають бути прийнятими до 25 грудня.
Раніше усі на місцях чекали, коли прийметься державний бюджет – а вже потім приймалися під стандарти і розписи державного – місцеві бюджети.
І ще у бюджетному кодексі прописано, що бюджети не відповідають за проблеми один одного. Ну, типу, якщо у Державному бюджеті дірка у 100 мільярдів – то місцевим це фіолетово.
Ой, в Україні вже є досвід, коли пенсії виплачувалися за рахунок місцевих бюджетів. По моєму ще Юлія Володимирівна спробувала – загнали кошти місцевих бюджетів на Єдиний казначейський рахунок – і гайда виплачувати пенсії.
Зараз Слуги придумали таку байку, яку зараз носять всіма каналами.
Їм дорікають, що казна пуста. А вони – нє, грошей повно, просто міністрерства та інші розпорядники не можуть їх ефективно використати.
Що відбувається насправді. Мінфін у ручному режимі виписує щоденні ліміти для кожного розпорядника коштів.
Ці добрі люди не можуть проплатити більшу суму коштів, ніж лімітовано. Плюс до всього говорять з підрядниками про переніс проплат на наступний рік. Плюс все що можна не платити – не платити.
Звідси і розмови про неефективність. Типу бабок повно, витратити не можуть.
Бу у Володимир Войновича роман Москва 2042.
Там типу на Росії побудували комунізм.
Ну, формулу комунізму соціалізму просунуті знають.
Соціалізм – це від кожного за здібностями – кожному за працею.
То при комунізмі – все просунуто далі.
Від кожного за здібностями – кожному – за потребами.
І якщо я здібно створюю якийся продукт – і потреби в мене скромні, то можить же ж бути якийся чувак, у якого жодних здібностей, а в потребах яхта з капітаном, оркестром і дівчатами.
Так от, насправді в цьому комунізмі не все так просто. Вам приносять не солодкий чай? Так у вас просто ще немає потреби в солодкому чаєві. А хто визначає – є у мене така потреба чи немає? Наче ж я сам маю це визначати?
Фігушкі. Це мають визначати компетентні органи.
Ось таку штуку ми зараз маємо в Україні. І такий треш по всім областям. Сидить губернатор і ліміти по управліннях розписує.
І так кожен мер.
Ви думаєте, що вам треба зробити цю проплату?
Та ну. Є відповідний фінансист, який вирішить, можете ви зробити таку проплату, чи ні?
І то, це ж з місцевими бюджетами нача б ще не повний фініш, як з державним.
Зате нам розкажуть про те, як усе добре.
І що день ото дня росте процент жиров у маслі
