Командувач Армії УНР у 1919 році. Генерал-хорунжий. Його ад'ютант Євген Маланюк присвятив начальнику "П'яту сімфонію" і "Баладу". Розробник плану Зимового походу. Сам не брав у ньому участь, бо помер від тифу.
Народився в селянській родині в Полтавській губернії. 1912 року закінчив Тифліське військове училище. Служив в Іркутську. В Першу світову війну дослужився до звання капітана.
У вересні 1917 року відбув на постійну роботу до складу Української ради 2-ї армії Західного фронту. Став головою цієї ради. За гетьманату служив у Генеральному штабі.
У листопаді 1918 року брав участь в антигетьманському повстанні. За Директорії – начальник оперативного відділу, з липня 1919 року – командувач Армії УНР. Він розробив план прориву, внаслідок якого в червні 1919 року вдалося відбити в червоних Проскурів, Кам’янець-Подільський (де розмістилися урядові органи УНР) та інші міста. З серпня 1919 року одночасно командувач Східною групою об’єднаних армій УНР і ЗУНР. Автор плану Зимового походу 1919–1920 років. Однак перед його початком захворів на тиф. Помер від нього в Рівному 6 грудня 1919 року.
