Цей день в історії - 12 квітня

Цей день в історії - 12 квітня

102-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 263 дні. Іменинники — Іван, Софрон (Софроній). Всесвітній день авіації і космонавтики (з 1962 р.), в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі, в Ліберії — Національний день звільнення.


Головні події 12 квітня

• Галльська імперія, 260

• Громадянська війна в США, 1861

• Амністія особам українського громадянства, 1922

• Партійна чистка Гоміньдану, 1927

• Перший політ людини в космос, 1961

• Відкриття Євродіснейленду, 1992

• Помер Юрій Шевельов, 2002


Всі події 12 квітня

240 • Шапур I Великий став співправителем свого батька Ардашира I, засновника Імперії Сасанідів.

260 • В Колонії Агрипіна (нині — Кьольн, Німеччина) повсталими військами римських провінцій Нижня і Верхня Германія вбито сина і співправителя імператора Галієна. До весни наступного року проголошений легіонами імператором Марк Латиній Постум був визнаний в Галлії, Британії та Іспанії, на території котрих Галльська імперія як де-факто незалежна держава проіснувала протягом 14 років.


СЕРЕДНІ ВІКИ

565 • Константинопольським патріархом став Іоанн ІІІ Схоластик, відомий як розробник канонічного права православної церкви – «Номоканона».

627 • У Еофервіку (нині Йорк) разом із найближчим оточення прийняв хрещення король Нортумбрії Едвін з династії Іффінгів.

685 • По смерті Марвана I п'ятим правителем Омейядського халіфату став його син Абдул-Малік. За 20 років його правління було придушено три спроби повалення влади в Мецці, Дамаску та Персії, повстання хариджитів в Іраку, замість грецької та перської введено арабську мову як офіційну, яка вперше з'явилась і на карбованих монетах.

1606 • За наказом англійського короля Якова I, котрий одночасно був і королем Шотландії Яковом VI, у Великій Британії введено новий прапор, названий пізніше «Юніон Джек». Оскільки на той час Англія і Шотландія були незалежними державами, то прапор використовувався як додатковий на кораблях обох країн, що показати, що вони служать одному монарху.

769 • У базилиці Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі в Римі розпочав роботу синод за участю близько 52 єпископів, який змінив правила вибору папи Римського, позбавивши цього права мирян, і засудив рішення іконоборського собору, що відбувся у 754 році в Ієрії (біля Халкідону).


НОВА ІСТОРІЯ

1798 • У місті Аарау 121 депутат від 10 кантонів ухвалили розпустити Швейцарську Конфедерацію, а замість неї утворити Гельветійську Республіку зі столицею у місті Люцерн. Було обрано Директорію з необмеженими повноваженнями, утворено Велику Раду та Сенат, скасовані десятина, тортури та обов'язкова належність ремісників до цеху. Країну було поділено на 23 кантони. Частина території республіки — Женева, Невшатель, Базель, Біль і Мюлуз — відійшли до Франції. Гельветійська Республіка проіснувала до лютого 1802 року.

1857 • Окремою книгою у Парижі вийшов роман Гюстава Флобер «Мадам Боварі», який раніше друкувався на шпальтах літературного журналу «Revue de Paris».

1861 • З обстрілу гарнізону у форті Самтер (штат Південна Кароліна) військовим загоном під командуванням генерала Боргарда почалась найкривавіша війна в історії США — Громадянська. Після 34-х годин неперервного артилерійського вогню з 50 гармат і мортир форт під командуванням майора Роберта Андерсона капітулював. Через два дні президент США Авраам Лінкольн оголосив про набір 75 тисяч добровольців для відсічі агресії з Півдня.

1877 • Під приводом захисту від зулусів Велика Британія анексувала Трансвааль, на території якої 25 років перед тим було створено Південно-Африканську республіку.

1911 • Пілот-інструктор П'єр Прієр на моноплані «Блеріо» здійснив перший безпосадковий переліт із Лондона у Париж. Вилетівши з аеродрому Хендон (Великобританія) він через 3 години 56 хвилин приземлився на аеродромі Іссі-ле-Муліно (Франція).

1912 • У Львові в гуртку при Академічній гімназії пластуни склали першу Пластову присягу, оголосивши тим самим про офіційне заснування скаутської організації. Серед основних ініціаторів руху були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола. Сьогодні «Пласт» продовжує діяти і має по всій країні близько 130 філій, в яких займаються 10 тисяч скаутів. Крім України «Пласт» офіційно існує ще у 8 країнах світу.

1914 • В Лондоні відбулась прем'єра п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон».

1919 • У Москві в депо Москва-Сортировочна робітники у вихідний день безоплатно відремонтували три паровоза. Цей захід був активно підтриманий комуністичною пропагандою і з часом з'явився неологізм — "суботник" — безоплатна добровільна праця заради високої ідеї, яка, однак, була повністю дискредитована і доведена до абсурду радянським керівництвом.

1922 • Всеукраїнський центральний виконавчий комітет у Харкові "в додаток до постанови своєї від 30 листопада 1921 року", ухвалив "подарувати повну персональну амністію всім, що є закордоном особам українського громадянства", які раніше воювали на боці регулярних антирадянських армій. Амністія ставила за мету остаточно знешкодити повстанський рух в Україні, який значною мірою спирався на таких вояків і водночас вже згасав в умовах запровадження нової економічної політики та настання голоду 1921-23 років.

1927 • В Шанхаї силами Гоміньдана і його прихильниками було вчинено масову розправу над комуністами, в результаті якої були заарештовані та вбиті керівники Китайської компартії. Протягом наступних тижнів арешти комуністів тривали по всьому Китаю, що дозволило Чан Кайши захопити владу в Гоміньдані і стати диктатором.

1931 • В ході муніципальних виборів у сільських районах Іспанії перемогу здобули монархісти, тоді як в більшості міських — республіканці. Через два дні в деяких містах була проголошена Друга республіка, і король Альфонс XIII був змушений залишити країну. Перемога республіканців була закріплена на виборах до установчих кортесів, які пройшли в червні, а 9 грудня в Іспанії було прийнято республіканську конституцію.

1934 • У Нью-Йорку опубліковано роман Френсіса Скотта Фіцджеральда «Ніч лагідна».

1938 • Після падіння уряду Народного фронту прем'єр-міністром Французької Республіки став лідер партії радикалів і радикал-соціалістів Едуард Даладьє. Після відміни новим урядом 40-годинного робочого тижня комуністи і соціалісти перейшли в опозицію.


НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1945 • В Уорм-Спрінгсі (штат Джорджия) у віці 63-х років від крововиливу в мозок помер 32-й президент США Франклін Делано Рузвельт. 12-річний термін його президентства ознаменувався серйозними змінами у внутрішньому житті США і їх зовнішній політиці — адміністрації Рузвельта вдалось вивести країну з економічної кризи, подолати Велику депресію, перейти від політики "ізоляціонізму" до активної участі США в справах Європи та інших регіонів світу. Після вступу США у Другу Світову війну Рузвельт відіграв велику роль в створенні і зміцненні антигітлерівської коаліції. Завдяки своєму авторитету Франклін Рузвельт всупереч 22-й поправці до конституції США чотири рази обирався на пост президента.

1945 • Віце-президент Гаррі С. Трумен дав присягу президента і став 33-м лідером Сполучених Штатів Америки.

1954 • Rock Around the Clock»">Білл Хейлі з групою Comets записав пісню «Rock Around the Clock». Вона вийшла як сингл в травні і протягом тижня пробула на 23-у місці хіт-парату Billboard. І лише наступного року, після того як її мелодія прозвучала в якості теми фільму "Чорні джунглі", продаж сингла фантастично зріс, у липні він вийшов на перші місця хіт-парадів, а до кінця 1955 року був проданий у кількості 6 мільйонів екземплярів. Це була перша рок-н-ролльна пісня, що досягла такого успіху і тому багатьма саме 12 квітня 1954 року вважається днем народження рок-н-роллу — хоча цей стиль був відомий ще з 1940-х років, проте саме завдяки хіту Білла Хейлі рок-н-ролл вийшов за межі суто негритянського музичного середовища.

1961 • Космічний корабель "Восток-1", пілотований 27-літнім Юрієм Гагаріним, стартував о 9-07 за московським часом з космодрому Байконур (Казахстан), зробив за 108 хвилин один виток навколо Землі і о 10-55 приземлився поблизу поволзького міста Енгельс (Росія). Це був перший вдалий політ в космос, коли космонавт живим повернувся на Землю.

1981 • З космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) здійснено запуск першого у світі пілотованого повітряно-космічного апарату багаторазвого використання "Колумбія-1". Керований астронавтами Джоном Янгом і Робертом Кріппеном, космічний човник за 54 години 36 разів облетів Землю і 14 квітня успішно приземлився на військовій базі Едвардз у Каліфорнії.


НАШ ЧАС

1992 • Після п'яти років будівельних робіт, на котрі було затрачено понад 4 мільярди доларів, в Марне-Ла-Валле під Парижем відкрився Євродіснейленд. Це був перший у Європі і четвертий у світі гігантський парк атракціонів і розваг, збудований за концепцією відомого американського мультиплікатора Волта Діснея.

1995 • Почав роботу каталог «Yahoo!», який протягом наступного десятиліття став найпопулярнішим інтернет-ресурсом у світі.

2000 • У Гавані (Куба) відбувся самміт "Групи-77", що об'єднує найбідніші держави планети, на якому було заявлено вимогу добиватись від міжнародних кредиторів списання або принаймні відстрочки виплати боргів.

2002 • У Нью-Йорку на 94 році життя помер славіст-мовознавець, літературознавець, культуролог, публіцист Юрій Володимирович Шевельов. Про його внесок у науку найкраще сказав він сам: "Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови".

2014 • Силами розвідувально-диверсійних підрозділів збройних сил Російської Федерації відбулось вторгнення на схід України — застосовуючи зброю, та прикриваючись мирним населенням, відбулось захоплення у Слов'янську та Красному Лимані Донецької області ряду державних установ і будинки силових структур.


Народились 12 квітня

1577 — †28 лютого 1648 • Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.).

1823 — †14 червня 1886 • Олександр Миколайович Островський, російський драматург ("Гроза", "Безприданниця").

1839 — †1 листопада 1888 • Микола Михайлович Пржевальський, російський мандрівник, географ, дослідник Центральної Азії.

1879 — †17 січня 1954 • Андрій Миколайович Лівицький, український політичний і державний діяч, міністр юстиції Директорії УНР (1919-20 рр.), голова Ради Народних Міністрів УНР (1920, 1922-26 рр.), 3-й голова Директорії УНР (1926-48 рр.), 1-й президент УНР в екзилі (1926-54 рр.).

1903 — †9 червня 1994 • Ян Тіберген, голландський економіст, перший (разом з норвежцем Рагнаром Фрішем) лауреат Нобелівської премії з економіки (1969).

1912 — †6 березня 1975 • Юхим Захарович Копелян, російський актор ("Овод", "Невловимі месники", "Інтервенція", "Помилка резидента", "Сімнадцять миттєвостей війни", "Вічний поклик").

1931 — †22 червня 1995 • Леонід Павлович Дербеньов, російський композитор-пісняр ("Песенка о медведях", "Остров невезения", "Песня про зайцев", "Есть только миг", "Все могут короли", "Волшебник-недоучка"). 90 років з дня народження.

1933 — †6 жовтня 2018 • Монсеррат Кабальє, іспанська оперна співачка (сопрано).

1941 — †24 лютого 1993 • Боббі Мур, англійський футболіст, капітан збірної, що перемогла у фіналі світу 1966 року. 80 років з дня народження.

1942 • Джейкоб Зума, президент Південно-Африканської Республіки (з 2009 р.).

1944 • Джон Кай (Іоахім Крауледат), лідер і вокаліст американської групи Steppenwolf.

1948 • (Йозеф Мартін) Йошка Фішер, німецький політик, міністр Закордонних справ ФРН (1998-2005 рр.).

1950 • Дейвід Кессіді, американський актор ("Дух’76"), поп-співак ("Cherish", "I Think I Love You"); син акторів Джека Кессіді та Евелін Ворд.

1956 • Енді Гарсіа, американський актор кубинського походження ("Коли мужчина любить жінку", "Демонстрація сили", "Хрещений батько 3", "Недоторкані"). 65 років з дня народження.

1966 — †20 грудня 2013 • Ігор Юрійович Слісаренко, український тележурналіст. 55 років з дня народження.

1979 • Клер Дейнс, американська актриса ("Чужий серед своїх", "Маленька жінка", "Будинок свят", "Моє так зване життя", серіал "Закон і порядок").


Померли 12 квітня

352 • Юлій I, 35-й папа римський (337-352 рр.). Пом. 1669 років тому.

366 • Ліберій, 36-й папа римський (352-366 рр.); ініціював складення першого реєстру римських єпископів і офіційного списку християнських мучеників — Каталог папи Ліберія. Пом. 1655 років років тому.

1684 • Ніколо Аматі, італійський майстер смичкових інструментів з Кремони; учитель Андреа Гварнері і Антоніо Страдіварі. Пом. 337 років тому у 88 років (нар. 3 грудня 1596 р.).

1817 • Шарль Мессьє, французький астроном, член Паризької Академії наук (1770), відкривач першої галактики (1771). Пом. 204 роки тому у 87 років (нар. 26 червня 1730 р.).

1938 • Федір Іванович Шаляпін, російський оперний співак (бас). Пом. 83 роки тому у 65 років (нар. 13 лютого 1873 р.).

1945 • Франклін Делано Рузвельт, 32-й президент США (1933-45 рр.); єдиний президент США, обраний на цей пост чотири рази. Пом. 76 років тому у 63 роки (нар. 30 січня 1882 р.).

1975 • (Фріда) Джозефін Бейкер, американо-французька танцівниця (Folies Bergere, Ziegfeld Follies); активна учасниця підпільного Французького руху опору в роки Другої Світової війни. Нагороджена Військовим хрестом і орденом Почесного легіону. Похована у Парижі з усіма військовими почестями. Пом. 46 років тому у 69 років (нар. 3 червня 1906 р.).

1980 • Аверкій Матвійович Гончаренко, український військовий, сотник армії УНР; учасник бою під Крутами (1918), начальник канцелярії Головного отамана Симона Петлюри (1919), старшина 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» (1943-45). Пом. 41 рік тому у 90 років (нар. 22 жовтня 1890 р.).

1981 • Джо Луїс (Барроу), «Чорний Бомбардувальник», американський боксер, чемпіон світу серед професіоналів (1937-49 рр.) у надважкій ваговій категорій. Пом. 40 років років тому у 67 років (нар. 13 травня 1914 р.).

1986 • Валентин Петрович Катаєв, російський письменник ("Син полку"); брат письменника Євгена Петрова. Пом. 35 років років тому у 89 років (нар. 28 січня 1897 р.).

1989 • Рей "Шугар" Робінсон (Волкер Сміт-молодший), американський боксер у середньоваговій категорії, багатьма спеціалістами визнаний кращим боксером в історії спорту; на професійному ринзі провів 201 бій (109 виграв нокаутом), 5 разів вигравав титул чемпіона світу. Пом. 32 роки тому у 68 років (нар. 3 травня 1921 р.).

2002 • Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех), український славіст, літературознавець, історик літератури; академік НАН України (1991), лауреат Шевченківської премії (2000). Пом. 19 років тому у 94 роки (нар. 17 грудня 1908 р.).