150-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 215 днів. Іменинники — Євдокія, Степан (Стефан). У Хорватії відзначають День незалежності.
Головні події 30 травня
• Страта Жанни д'Арк, 1431
• Гуситські війни, 1434
• Флоридська експедиція Ернандо де Сото, 1539
• Емський указ Олександра II, 1876
• Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, 2016
Всі події 30 травня
1416 • Рішенням Констанцського собору Ієронім Празький, богемський релігійний реформатор і сподвижник Яна Гуса, оголошений єретиком, відлучений від церкви, підданий анафемі і спалений на багатті.
1431 • «За єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу» у Руані на вогнищі спалено 19-літню французьку національну героїню Жанну д'Арк. У 1920 році римо-католицька церква оголосила її святою.
1434 • Біля села Липани в Богемії відбулась битва, в якій католики і помірковані гусити завдали поразки таборитам, що означало фактичне завершення Гуситських воєн, які тривали в Моравії та Богемії п'ятнадцять років. Поміркована частина гуситів погодилась на компроміс із католицькою церквою, і в 1436 році імператор Священної Римської імперії католик Сигізмунд Люксембург вдруге став королем Чехії.
1536 • Король Англії Генріх VIII одружився втретє, на цей раз із Джейн Сеймур, котра померла наступного року, народивши спадкоємця престолу Едуарда VI.
1539 • Експедиція губернатора Куби Ернандо де Сото висадилась на узбережжі Флориди в районі сучасної затоки Шарлоти. У безуспішних пошуках скарбів вона досягла нинішніх штатів Алабама на півночі і Техасу на заході, першою з європейців перетнула ріку Міссісіпі, й, втративши 9 кораблів, більше половини складу, майже всю зброю і все поголів'я худоби, не заснувавши жодного поселення, через понад чотири роки дісталась Мексики.
НОВА ІСТОРІЯ
1784 • Паризький мирний договір завершив Четверту війну між Великобританією і Нідерландами, які підтримувались Францією. За його підсумками Сполучені Провінції втратили контроль над містом Нагапаттінам у Південній Індії й були змушені дозволити британцям вільну торгівлю на території Голландської Ост-Індії.
1814 • У Парижі країни антинаполеонівської коаліції (Росія, Велика Британія, Австрія і Прусія) підписали з Францією мирний договір. Згідно з його положеннями Франція зберігала свою територію в межах стану на 1 січня 1792 року, їй повертались більшість втрачених в ході війни колоній, відновлювалась незалежність італійських держав, німецьких князівств, Голландії і Швейцарії.
1828 • Близько тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли Кілійське гирло Дунаю і в порту Ізмаїла приєднались до російської армії. Задунайська Січ припинила своє існування.
1876 • Російський імператор Олександр II підписав підготовлений спеціальною комісією указ, спрямований на обмеження використання та викладання малоросійського наріччя в Російській імперії. Емський указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляра 1863 року, яким було заборонене видання значної частини книг українською мовою.
1889 • До Норвегії повернулась експедиція Фрітьофа Нансена, першій, котрій вдалось подолати льодовик острова Гренландія.
1896 • У дні урочистостей з нагоди коронації російського імператора Миколи II у Москві на Ходинському полі відбулась масова тиснява, в якій загинули 1389 людей і були покалічені більше 600. Більшість із загиблих були поховані у братській могилі на Ваганьковському кладовищі.
1896 • У Нью-Йорку зафіксовано першу автоаварію — автомобіль Генрі Уеллса зіткнувся з велосипедом Івліна Томаса. В результаті у велосипедиста була зламана нога.
1911 • Пройшли перші автоперегони «500 миль Індіанаполіса». Переможцем став Рей Харроун з результатом 6 годин 42 хвилини (середня швидкість 74,4 миль/год). Не обійшлось і без трагедії — загинув один з гонщиків.
1913 • У Лондоні між Балканською коаліцією (Болгарія, Сербія, Чорногорія та Греція) і Туреччиною підписано мирний договір, що завершував Першу Балканську війну. Згідно з ним турки втрачали практично всі свої володіння у Європі (крім Стамбула) і острів Кріт, а Албанія ставала незалежною державою. Менш, ніж за рік між Болгарією і її колишніми союзниками, спалахнула друга Балканська війна за перерозподіл території Македонії.
1921 • Засновано Донецький гірничий технікум; перший набір студентів склав 208 чоловік. В 1926 році він був перетворений на Гірничий інститут, в 1935 — на Індустріальний, а в 1960 — Політехнічний інститут. З 2001 року — це Донецький національний технічний університет, в якому навчається понад 28 тисяч студентів.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1942 • В ході операції «Міленіум» розпочався перший за роки Другої світової війни авіаційний наліт британської авіації наліт на Німеччину — в рейді брали участь 883 літаки, які провели дводенне бомбардування Кьольна. Було пошкожено і зруйновано майже 13 тисяч будівель, загинуло 486 і поранено 22270 чоловік. Британські ВПС втратили 43 літаки.
1966 • Здійснено запуск до Місяця американської автоматичної міжпланетної станції «Сервейєр-1», котра за наступні півтора місяці передала на Землю більше 11 тисяч телевізійних зображень місячної поверхні.
1967 • Три східні штати Нігерії, населені, в основному, християнською народністю ігбос, невдоволені етнічною, релігійною та мілітаристською політикою промусульманського військового уряду, проголосили про свій вихід зі складу країни і створення незалежної Республіки Біафра. Після ряду невдалих спроб дипломатичним шляхом відновити єдність Нігерії, в липні 1967 року між Біафрою і Нігерією почалась війна, котра закінчилась поразкою сепаратистів у січні 1970 року — 11 січня нігерійські війська захопили столицю Біафри місто Оверрі, а 15-го січня було встановлено контроль над усією територією трьох східних штатів.
1971 • В напрямку Марса запущено американську автоматичну міжпланетну станцію «Маринер-9», котра 14 листопада стала першим штучним супутником планети. Роблячи два оберти за добу «Маринер-9» займався фотографуванням марсіанської поверхні, її супутників та аналізом атмосфери планети. Зв'язок зі станцією було втрачено 27 листопада 1972 року.
1972 • Трьома членами Японської Червоної армії при підтримці Народного фронту звільнення Палестини здійснено терористичний напад в аеропорту міста Лод, в результаті якого загинуло 26 чоловік. Після цього інциденту були запроваджено міжнародні норми у польотах не лише на державних, але приватних авіакомпаній обов'язкового огляду всіх пасажирів і багажу з метою виявлення зброї або вибухових речовин за допомогою рентгенівських апаратів і металошукачів.
1975 • Диск Еліса Купера «Welcome to My Nightmare» став золотим. У 70-80-х роках він випустив 11 синглів-хітів, два з котрих — «I Never Cry» і «Poison» — стали золотими.
1980 • Папа римський Іван Павло II відвідав Францію. Це був перший офіційний візит глави римо-католицької церкви до цієї країни з початку 19 століття.
1982 • Іспанія стала 16-м членом НАТО, першою з країн, що увійшла до цієї організації з 1955 року, коли членом НАТО стала Західна Німеччина.
1985 • У Франції на XXVI аерокосмічному салоні в Ле-Бурже відбувся перший показ літака Ан-124 «Руслан», який був найбільшим серійним вантажним літаком у світі до 1988 році, до появи Ан-225 «Мрія». Було усього побудовано 55 «Русланів», чотири з яких зазнали авіакатастроф. У 1985 році на літаку Ан-124 «Руслан» було встановлено 21 рекорд світу, в тому числі з вантажопідйому (171 219 кг на висоту 10750 м), а 6 травня 1987 року було встановлено світовий рекорд дальності перельоту замкнутим маршрутом (20 150,92 км).
НАШ ЧАС
1999 • У Мінську в тисняві, що виникла в підземному переході біля станції метро «Немига» в результаті скупчення великої кількості людей, котрі сховалися від несподіваного проливного дощу, загинуло 53-и особи, з них 40 жінок віком до 20 років.
2012 • Спеціальним судом, організовним Радою Безпеки ООН, колишній президент Ліберії 64-річний Чарльз Тейлор засуджений до 50 років тюремного ув'язнення за матеріальну підтримку повстанців Сьєрра-Леоне під час громадянської війни 1991-2002 років.
2015 • Набравши 9,5 очок з 11 можливих, українка Наталя Жукова вдруге у своїй кар'єрі стала переможницею індивідуального чемпіонату Європи з шахів, що проходив у грузинському місті Чакві.
2015 • Колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі отримав українське громадянство і призначений головою Одеської обласної державної адміністрації.
Народились 30 травня
1220 — †14 листопада 1263 • Олександр Ярославич (Невський), великий князь Київський (1249-63 рр.), князь новгородський (1236-51 рр.), великий князь володимирський (1252-63 рр.); син Ярослава III Всеволодовича, прийомний син Батия, правнук Юрія Долгорукого; прославився перемогами над шведами у битві на Неві (1240) і рицарями Лівонського ордену (Льодове побоїще, 1242 р.).
1423 — †4 квітня 1461 • Георг фон Пурбах, австрійський астроном і математик.
1814 — †1 липня 1876 • Михайло Олександрович Бакунін, російський революціонер, публіцист, теоретик анархізму і народництва.
1846 — †24 вересня 1920 • Петер Карл Фаберже, російський ювелір, засновник сімейної фірми і династії майстрів ювелірного мистецтва. 175 років з дня народження.
1864 — †24 березня 1928 • Вільгельм фон Урах, німецький принц, король Литовського королівства (Міндовг II, 1918 р.).
1887 — †25 лютого 1964 • Олександр Порфирович Архипенко, український скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі.
1896 — †26 грудня 1977 • Говард Хоукс, американський кінорежисер ("В джазі тільки дівчата"); лауреат "Почесного Оскара" (1975) за внесок у світовий кінематограф. 125 років з дня народження.
1899 — †14 вересня 1936 • Ірвінг Грант Тальберг, американський кінопродюсер, один з 36 засновників Американської академії кіномистецтв; його іменем названо приз, що вручається на церемонії присудження "Оскарів" видатним кінопродюсерам.
1900 — †16 серпня 1975 • Карлос Рауль Віянуева, венесуельський архітектор, один найвідоміших архітекторів, що працював у стилі модерн.
1909 — †13 червня 1986 • Бенджамін Гудмен, американський джазовий музикант (кларнетист), "король свінгу".
1934 — †10 жовтня 2019 • Олексій Архипович Леонов, російський льотчик-космонавт; першим у світі вийшов у відкритий космос ("Восход-2", 1965 р.).
1936 — †8 січня 1998 • Слава Калістратович Метревелі, один з кращих форвардів радянського футболу. 85 років з дня народження.
1937 — †22 серпня 1999 • Олександр Сергійович Дем'яненко, російський кіноактор ("Операція "И" та інші пригоди Шурика", "Іван Васильович міняє професію", "Кавказька полонянка").
1950 • Роман Попадюк, американський дипломат, перший посол США в Україні.
1957 • Оксана Володимирівна Білозір, українська співачка, політик.
1958 — †9 грудня 2019 • (Гун-)Марі Фредрікссон, шведська співачка («Roxette»: Joyride).
1963 • Гелен Шармен, перша жінка-космонавт Великобританії ("Союз ТМ12", 1991 р.).
1980 • Стівен (Джордж) Джеррард, англійський футболіст («Ліверпуль»); переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2005).
Померли 30 травня
1416 • Ієронім Празький, чеський релігійний реформатор, учений, оратор; друг і сподвижник Яна Гуса. Пом. 605 років років тому десь у 36 років (нар. бл. 1380 р.).
1431 • Жанна д'Арк, національна героїня Франції, спалена на вогнищі "за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу"; 1920 році римо-католицька церква оголосила Жанну д'Арк святою. Пом. 590 років років тому у 19 років (нар. 6 січня 1412 р.).
1574 • Карл IX (Карл Валуа), король Франції; син Катерини Медічі, санкціонував винищення гугенотів (Варфоломіївська ніч, 1572 р.). Пом. 447 років тому у 24 роки (нар. 27 червня 1550 р.).
1593 • Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург ("Трагічне життя доктора Фауста", "Тамерлан Великий", "Мальтійський єврей"); деякі історики мистецтва вважають його справжнім автором творів Шекспіра. Пом. 428 років тому у 29 років (нар. 26 лютого 1564 р.).
1640 • Пітер (Пауль) Рубенс, фламандський живописець. Пом. 381 рік тому у 63 роки (нар. 28 червня 1577 р.).
1744 • Александр Поуп, англійський поет, перекладач. Пом. 277 років тому у 56 років (нар. 21 травня 1688 р.).
1778 • Вольтер (Марія Франсуа Аруе), французький письменник, філософ, просвітитель (Кандід або Оптимізм, Філософські листи, Листи про англійців, Трактат про віротерпимість). Пом. 243 роки тому у 84 роки (нар. 21 листопада 1694 р.).
1912 • Вілбер Райт, американський авіаконструктор, льотчик, піонер авіації; старший брат Орвілла Райта. Пом. 109 років тому у 45 років (нар. 16 квітня 1867 р.).
1960 • Борис Леонідович Пастернак, російський поет («Друге народження», «На ранніх поїздах»), прозаїк («Доктор Живаго»), лауреат Нобелівської премії (1958) «за значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій російського епічного роману». Пом. 61 рік тому у 70 років (нар. 10 лютого 1890 р.).
1964 • Лео Силард, американський фізик угорського походження, один з творців першого атомного реактора, один з ініціаторів створення Пагуошського руху вчених за роззброєння, міжнародну безпеку і наукове співробітництво (1955). Пом. 57 років тому у 66 років (нар. 11 лютого 1898 р.).
