Треба бути свідомими, що колективний Захід "здасть" нас, мов старий алкоголік пляшку у пункт приймання склотари. Вони вже це робили не одноразово.
У 1932-1933 роках, знаючи про Голодомор, вони купували в СРСР зерно. Бо дешеве. Вони будували в СРСР гігантські заводи, металургійні комбінати, електростанції й прокатні стани. Лише компанії США заробили на цьому суму, еквівалентну нинішнім 500 мільярдам доларів.
І забороняли своїй пресі згадувати про смерть від голоду мільйонів українців.
У 1943 році, якщо хто не знав, УПА вважалася на Заході союзницею, силою, яка воювала з нацистами на боці Антигітлерівської коаліції. Але товариш Сталін знайшов чим купити Вашингтон і Лондон. Рузвельт був оточений радянською агентурою й сам симпатизував комуністам, тому виконував всі забаганки Кремля в обмін на обіцянку участі у війні з японцями, а Черчілль...
Черчілль погодився зректися УПА в обмін на оголошення Сталіним лідерів індійського національно-визвольного руху Махатми Ганді та Джавахарлала Неру екстремістами, які "підривають військові зусилля союзників".
Колективний Захід в Росії годується. Звідти сировина, туди - промислова продукція. Російські "санкції", коли на камеру демонстративно чавлять бульдозерами сир та персики (вже проплачені, до речі) - дрібниці. Знову, якщо хто не знав - приклад Керченського мосту.
Модульний бетонний завод для будівництва мосту зібрано німецьким концерном Stetter. Гідравлічні молоти для забивання паль отримано від голландських компаній Dematec Equipment та Biljard Hydrauliek, і фінської Junttan. Підняття арок здійснювалося домкратами голландської Mammoet. Портландцемент вироблено німецьким концерном Heidelberg Cement.
Поки що вони на нашому боці. Навіть не так - поки що вони нас захищають, намагаючись одночасно умиротворити Путіна та зберегти з ним основні економічні зв`язки. Але все може змінитися. Причому, у будь-який момент після того, як добудують "Північний потік-2".
Тим більше, що нинішня влада, на відміну від Порошенка, якого на Заході прозвали "Бульдозером", свідомо чи через некомпетентність робить усе для того, аби там умили руки.
До слова, буквально три дні тому Макрон у розмові з Путіним заявив про бажання, цитую, "... устремління Франції встановити більш довірливі стосунки між Європейським Союзом і Росією".
Ми мусимо бути сильними. З такими сусідами. Не тіште себе ілюзіями, наші нинішні ситуативні союзники миттю перевзуються. І аргумент буде невідпорний: якщо ви не прагнете себе захищати, чому ми маємо жертвувати заради вас однією традиційною п`ятничною сосискою?
"...недалекоглядно вважати ту чи іншу країну незмінним союзником або вічним ворогом Англії. У нас немає незмінних союзників, у нас немає вічних ворогів. Лише наші інтереси незмінні і вічні", - сказав 1 березня 1848 року в Палаті общин британський міністр іноземних справ лорд Пальмерстон.
І був, звісно, тисячократно правий.
Тому, коли я дивлюся на те, що зараз творить наша влада, стає... моторошнувато. Занадто я старий, щоб у партизани йти і занадто злиденний, щоб в еміграцію податися...
P.S.
Народ, який не знає, або забув власне минуле, не має майбутнього - казав розумничка Платон.
Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому по граблях.
