Суцільна постійна непереривна нагла брехня у очі.
Їх ловлять на одній брехні, вони викручуються, юлять, наче хробаки на гачку, шиплять «а ваш Порошенко», плюються отрутою і несуть у інфопростір другу брехню. Ловлять на ній – цикл повторються знову і знову.
Знову брешуть, брешуть, брешуть. Так, наче завтра вже не настане. Наче післязавтра увесь світ накриє хвіст комети і планета зійде з орбіти, люди з розуму, а фізичні сталі – з таблиць. Наче вони тут прийшли раз і назавжди, і ніщо не зміниться, і ніколи не прийде інша влада, і ніколи не спитає за всі злочини, і не нагадає про всю ту брехню до останньої краплини.
Реально, на що вони сподіваються? На те, що все забудеться і буде вже невдобно питати за минулі гріхи? Так дарма же! Настрої показують, що зелений морок розвіюється (хоча й повільно) і тут хоча б до кінця першого терміну досидіти, а не про другий мріяти.
Брехня у кожному реченні, у кожній заяві. Вийшов до камер, відкрив рота – все, можна бути впевненим, що вже збрехав.
Не було операції. Була, але не така. Була така, але не наша. Була така і наша, але нас не спитали. Була така і наша, і нас питали, але не тоді. Ну ок, тоді, а і що ви нам зробите, бгггг?
І так у всьому. І скрізь. Суцільна багаторічна нагла брехня. Жодного слова правди. Жодного! З будь-якого приводу.
Жаліти зелених, мовляв, вони не могли протистояти такій масованій атаці з усіх боків? Хм, дивно. Чому я могла? Чому сотні і тисячі інших людей могли? Ми якісь не такі? В нас біохімія процесів по-іншому протікає? Маю певні сумніви.
А часи-таки зміняться, Вава. І як добре, що ти сам потурбувався про те, аби всі твої брехливі заяви були ретельно записані з різних ракурсів. Знадобиться потім на судовому розгляді.
