Комусь здається, що Україна - це безодня, до якої простягнеш руку і будеш безкінечно черпати гроші "простих" громадян (доречі, хто це придумав, що прості люди - це народ, а влада - непрості? Може, в багатьох випадках все якраз навпаки?)
Не вистачає грошей владі - опа, а давайте напишемо закони, за якими будемо трусити ще, як яблуню на яблука? Бо українці ж прибідняються, і в кожній родині десь є "заначка". І вона - не їхня власність, а влади.
Підіймаєшся на вершину побудованої власноруч піраміди, і чомусь думаєш, що все, що внизу - твоє. Що якщо ти вище - всі інші вже не самостійні, тому що не полізли туди ж. І неважливо, що кожна людина має власні амбіції, і власне життя, і власні пріорітети та цінності, еге ж? Якщо ти забрався у президентське крісло - то безпідставно думаєш, що тепер громадяни твоєї країни тобі щось винні.
Ти їм "нічего не должен", але вони тобі - винні. З якого дива?
Так само й коли ти забрався в бункер і прорив підземні сховища, щоб зберегти свою дупу - зігрівшись, від'ївшись, почуваючись в безпеці, тепер думаєш, що весь світ повинен з тобою рахуватись. Гаразд, як підігрують Путіну його раби, нам начхати, але ось наші "слуги"...
Що "президент цієї країни", що якесь єб@ло з міністерства внутрішніх справ - це взагалі явища самі по собі, які щось самі про себе вигадали, запевнили себе в своїх перевагах, надали самі собі якоїсь значущості - а всім на них начхати. Ось як йдуть крішнаїти по вулиці, співають та танцюють - що їм до якогось єб@ала з міністерства? Чи нашого велосипедиста? Як і якійсь бабці з сусіднього під'їзду, яка на всіх лається, і на "клоуна" теж. Бо не вважають люди його кимось вищим за себе.
Недостатньо нагодувати журналістів шашликами та навіть заплатити їм. Недостатньо набрати сторонніх людей в команду і сподіватись на їх вірність. Їм усім на тебе начхати. Немає в Україні недоторканих, якось не виходило в нас. І нехай Янукович побіг з грошима з бюджету - але ж побіг, а на той світ з собою все не забереш? І чому далі в Україні повинно бути інакше?
Україна здатна пережувати й виплюнути кожного, хто сяде їй на шию.
Чому ні?
