Мене теж дратує, коли кожний чужий бунт чи сутички в інших країнах росіяни чи білоруси, чи наші малороси називають Майданом.
Вони наївно пхають те слово всюди, бо десь чули, щось для себе второпали, наскільки їх мозок зміг це зрозуміти, але на виході такі спроби пришити Майдан до всякого непотрібу виглядають дивно.
Звідки людині, яка ніколи не куштувала манго, знати, як воно смакує?
Звідки рабу, який ніколи не жив і не хотів жити вільно, знати, що таке воля?
Звідки уклоністу, який ніколи не захищав країну, знати, що таке суверенна держава?
Звідки артисту, який ніколи не продукував унікального контенту, знати, що таке самобутність та несхожість на звичайну масовку?
Звідки "депутату", який ніколи не вчив закони та не читав Конституцію, знати, що робити в Верховній Раді, щоб це відповідало його повноваженням?
Щось побачити та почути, але не зуміти зрозуміти саму сутність явища, бо не здатний, не спроможний, "не дано" - нажаль, це про мільйони людей на пострадянському просторі.
Майдан - це тільки наше.
На Майдан треба бути здатним.
І поки що здатні на нього в нашому куточку земної кулі лише українці. Напевно, ми дійсно унікальні.