Перший президент незалежної України, відомий громадський і державний діяч Леонід Кравчук народився в селі Великий Житин Рівненської області в селянській родині. Батько його загинув на фронті, мати все життя пропрацювала в колгоспі. Закінчив економічний факультет Київського державного університету і Академію суспільних наук при ЦК КПРС. По закінченні університету з 1958 року працював викладачем у Чернівецькому фінансовому технікумі, а з 1960 року продовжив кар’єру в структурах Комуністичної партії: був лектором, завідувачем відділом пропаганди і агітації, працівником апарату ЦК Компартії України, а з 1980 року — завідувачем відділом ЦК.
До головного звершення свого життя сільський хлопчик із Рівненщини йшов 56 років — і це був аж ніяк не вторований шлях. У липні 1990 року Верховна Рада УРСР обрала Леоніда Кравчука головою, і новий очільник українського парламенту відразу ж закликав до співробітництва всі демократичні сили України заради державотворення.
«Змова» 19 серпня 1991 року в Москві прискорила процес розпаду СРСР. 24 серпня Верховна Рада України прийняла Акт про проголошення незалежності країни, а ЗО серпня заборонила діяльність Комуністичної партії. На референдумі 1 грудня того ж року переважна більшість громадян України схвалила новий статус української держави, і в той же день відбулася інша значна подія — Леоніда Кравчука було обрано першим президентом Незалежної України. На цю посаду претендували сім кандидатів, серед яких були В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, І. Юхновський, І. Гриньов, але перемога залишилася за Кравчуком, котрий запропонував програму «п’ять Д» — «Державність, Демократія, Добробут, Духовність, Довіра». На початку грудня лідери України, Росії та Білорусі, котрі зібралися в резиденції в Біловезькій Пущі, проголосили створення Співдружності Незалежних Держав.
Незалежну Україну визнав увесь цивілізований світ, було встановлено дипломатичні відносини з 87 країнами. Країна набула всіх ознак державності: кордони, прикордонну і митну служби, було сформовано власну армію.
Філософ Ф. Ніцше стверджував, що для історії мають значення лише ті особистості, які задають їй напрямок. І скільки б президентів не змінилося в Україні, усім їм доведеться слідувати тим курсом, котрий установив перший із них — Леонід Кравчук, який зробив перші кроки на цьому шляху.
