В Україні вводиться надзвичайний стан: які права та обов’язки мають громадяни

В Україні вводиться надзвичайний стан: які права та обов’язки мають громадяни

Вперше за роки незалежності на всій території України буде введений надзвичайний стан. Виключенням є Донецька та Луганська області, де з 2014 року вже діють додаткові обмеження.

Особливий правовий режим, що вводиться на 30 днів із можливістю пролонгації на такий самий термін, передбачає розширення повноважень державних органів та водночас обмежує конституційні права і свободи людей та інтереси юридичних осіб.

Надзвичайний стан запроваджується Указом президента за пропозицією РНБО, який набирає чинності після його затвердження Верховною Радою у день опублікування.

В кожній окремій ситуації та по кожній адміністративній одиниці обмежувальні заходи можуть бути конкретизовані, а рішення прийматимуться військовим командуванням за погодженням з органами місцевої влади.

Отже, які права та обов’язки мають цивільні громадяни та бізнес, визначені законодавством, а які повноваження здійснюють компетентні органи?

Діяльність органів державної влади, військового командування та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного стану

Всі заходи із впровадження і забезпечення дії НС покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та військове командування (Головний орган військового управління Національної гвардії України, СБУ та Військова служба правопорядку у Збройних Силах України).

Для координації дій органів військового командування та місцевої влади будуть створені оперативні штаби, до яких також включаються представники Нацполіції, служби з цивільного захисту.

У випадку бойових дій на території, де введено НС, реалізація відповідних заходів може не погоджуватись із місцевою владою.

 Які заходи можуть запроваджуватися законодавством?

  • встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
  • обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
  • посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;
  • заборона проведення масових заходів;
  • заборона страйків;
  • тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
  • примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Додатково, можуть бути запроваджені:

  • комендантська години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
  • перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
  • заборона призовникам, військовозобов’язаним та резервістам змінювати місце проживання без відома відповідного територіального центру комплектування;
  • обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв;
  • тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки;
  • заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
  • регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів;
Які права громадян обмежуються в умовах НС?

Може бути обмежено: право на недоторканність житла, таємниця переговорів, листування. Допускається втручання в особисте та сімейне життя, обмежується право на свободу думки та слова, віросповідання, свободу об'єднання у політичні партії та організації, право на проведення референдумів, виборів, мирних зборів. Обмежується право на особисту власність та принцип недоторканності власності, право на підприємницьку діяльність, відпочинок, соціальний захист, охорону здоров'я, безпечне довкілля, освіту.

Обмеження права пересування не означає, що ви не зможете виїхати за межі населеного пункту, але компетентні органи можуть обмежити в’їзд у райони, де знаходитись небезпечно.

Водночас навіть в умовах режиму надзвичайного стану Конституція гарантує:

право на життя, повагу до гідності, заборону катувань, свободу та особисту недоторканність, недопустимість перебування під вартою без рішення суду (окрім затримання на 72 години відповідно до закону), право на звернення до державної влади, право на житло, право на шлюб, права дитини, право на суд, рівність перед законом, недопустимість позбавлення громадянства або екстрадиції

Яким чином відбувається примусове відчуження та вилучення майна?

Законодавством передбачено два режими: примусове відчуження та вилучення майна.

Ви маєте знати, що безоплатне позбавлення права власності може бути застосовано лише до держпідприємств. Фізичні особи завжди мають право на відшкодування: попереднє або з наступною компенсацією його вартості протягом 1 року після скасування надзвичайного стану.

Хто приймає рішення про примусове відчуження майна в умовах надзвичайного стану?

Військове командування, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Коли рішення про відчуження майна ухвалене, законом не передбачене право особи відмовитись від його виконання.

Який порядок оформлення примусового відчуження майна в умовах надзвичайного стану?

Оцінка майна

За загальним правилом – суб’єктом оціночної діяльності

У разі неможливості його залучення оцінка проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

Складання акту відчуження майна

Про примусове відчуження майна обов’язково складається акт! Ви маєте право вимагати його для подальшої компенсації. Теза «Складемо потім» — незаконна.

До акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки.

Акт підписується:

  • власником майна
  • уповноваженими особами військового командування
  • уповноваженими особами органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна,

З моменту підписання акту майно переходить до державної власності.

Якщо власник відсутній, акт складається без нього.

Отже, якщо у вас забирають автомобіль, обов’язково наполягайте на складанні акту!

Як відбувається діяльність банківської системи в умовах НС?

В штатному режимі: без призупинення роботи банків, міжбанківських розрахунків, готівкових та безготівкових розрахунків, касових та валютних операцій.

Як здійснення правосуддя в умовах НС?

Правосуддя в умовах НС здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України. Введення будь-яких скорочених або прискорених форм судочинства забороняється.

Рекомендації:

Для громадян ми порадимо, в першу чергу знати свої права, та розуміти обов’язки в умовах надзвичайного стану.

При собі потрібно обов’язково завжди мати документи, що підтверджують особу. Бажано мати документи про право власності на майно, наприклад транспортні засоби, на випадок їх відчуження. У разу вилучення діяти згідно із вище наведеними рекомендаціями: майно може бути передано лише на підставі акту, один екземпляр має бути видано власнику.

Дотримуватись вимог та рекомендацій органів поліції, військового командування та місцевої влади. У разі, якщо введені заходи включатимуть обмеження руху транспорту, пересування, комендантську годину, надавати безперешкодний доступ цим органам для перевірки документів, транспортного засобу.

Пам’ятати, що вчинення кримінальних правопорушень в умовах надзвичайного стану є обставиною, що обтяжує вину.

Для бізнесу:

У разі введення заходів, які обмежують підприємницьку діяльність, як то обмеження розрахунків, руху транспорту, вилучення майна, убезпечити бізнес повністю буде досить складно, проте певні кроки вжити потрібно.

Так, для забезпечення соціальних виплат та виплати заробітних плат працівникам підприємство має можливість акумулювати певні кошти на період у 2-3 місяці.

Попередити закордонних контрагентів про можливість порушення контрактів, якщо виконання залежить від впроваджених заходів, переглянути та доопрацювати умови договорів щодо відповідальності на випадок виникнення форс-мажорних обставин. Договірні стосунки з контрагентами, особливо зарубіжними, і навіть розрахунки, доцільно оформляти і організовувати через підприємства у інших юрисдикціях.

Головне, пам’ятайте: не панікуємо, довіряємо державним органам, тримаємо стрій та живемо далі!

Анна Огренчук