"Про важливе" - Віктор Бобиренко

"Про важливе" - Віктор Бобиренко

Багатьом не сподобається.

Але!

Україна прийняла конвенцію про гуманне поводження з полоненими.

Ми не орки. Ми не такі як вони. Ми не знущаємося. Тим більше з дурних хлопців, яким по 20-ть, вони в рускай армії і мізків їм Бог не насипав. Але вони люди.

Вони хочуть жити. У них є мама і вона за цими дурнями плаче.

Вони перелякані. Їм страшно. Тому вони стріляють у проїзджаючі авто.

Бо вони думають, що щас їх бандєравци будуть на шашлик різати. Так їх вчила пропаганда.

Але будемо егоїстами. Нам шашечкі ілі єхать?

Нам потрібно, щоб вони пішли геть і внукам заказали лізти сюди. Ми тисячу років тут прожили і бачили всяких зайд.

Для цтого ми повинні розповідати рязанським хлопчикам - що у нас ТЬОПЛИЙ ПЛЄН.

Здавайтеся, босяки. Нагодуємо. В погрібі тепло. сто грам наллють. Кашу нагріють. Борща ти такого не їв зроду. Пересидь хлопчак у нас в погрібі до Пабєди. Скоро Путін здасться і поїдещ до мамки.

Нам не потрібно, щоб вони думали, що тут їм зірки на спинах вирізають. Нам потрібно, щоб вони знали - їх тут пожаліють і вони виживуть.

І вони підуть здаватися. Російська армія розлетілася комунікаціями на 300-400км. У них немає тилов. Фронт всюди. Давайте дамо можливість їх наляканим хлопцям здатися. Там самураїв нема.

Це у нас є.