Давненько я уже этим не занималась.
Вчера таки заставила себя посмотреть эти 2,5 часа словесного поноса. Не спрашивайте навіщо.
Ну что сказать, вы же сами понимаете, что ничего не изменилось. Без бумажки воно геть дурне як і було. Пока ему студенты всех без исключения ВУЗов пели дифирамбы, дарили подарки, пускали слюни и рассказывали как «Ми за вас молимось кожен день! Кожну ніч!», оно самодовольно улыбалось. Но вот почти в конце дошла очередь до Киево-Могилянской академии. Мой им респект – единственные студенты с мозгами и с яйцами.
Ах как изменилось εбл...ище найвеличнішого! Сколько неприкрытой злобы! Альо! Ты же актер! Ну надо же как-то уметь "лицо держать"! Мда... Даже этого не дано. Говорят талантливый человек талантлив во всем. Ну а дуραк он и есть дуραк – тоже во всем.
Вопрос студента и ответ найвеличнішого ниже приведу полностью. Чисто поржать.
А если вкратце, то смысл такой:
1. Від корупції в уряді небезпеки нема. Небезпека йде від тих, хто «бігли із складних умов, зі сходу, з Харківщини, з Херсонщини, з області Київа». Тому що вони слабкі, а «слабкість породжує корупцію».
2. Далі цитата найвеличнішого: «Великі помилки стали дрібними».
Тобто всі оці гроші в конвертах за голосування по свістку зверху, скоїня ДТП в наркотичному сп'янінні, користування бюджетом як своїм гаманцем, «анал-табу» в робочій час, «корабельные сосны», «успеть прибарахлиться, чтобы и внукам хватило», «тихонько уйду в лес», «мама любит скорость», «продайте собаку - заплатите коммуналку»... це все дрібниці, «зайві речі» і не треба це розказувати «дитині якої відірвало ноги». До чого тут дитина взагалі незрозуміло. Мабуть ота остання "дорожка" була зайвою.
И да - по его мнению это был вопрос не "дорослих людей". А вот когда после этого какая-то барышня из другого ВУЗа задала вопрос про вступление Украины в ЕС - то тут он ее похвалил - за "взрослость" и взрослый вопрос. Ну, вы поняли.
Ну что, погнали?
Запитання студента:
– Так, дякую, я Максим Жовтун і в мене є питання до вас. Перш за все ви казали про теперішнє, минуле, майбутнє, і в теперішньому так, ми бачимо що Україна розвивається, в нас є корисні реформи, у нас все йде вгору, тобто ми перемагаємо, все йде до кращого, але водночас ми бачимо, що у нас є рудименти совку, корупція. Як ми взагалі можемо зараз дивитись у майбутнє, коли наш міністр освіти підозрюється в корупції і підозрюється в плагіаті і в дуже багатьох речах? Дякую.
– Дуже дякую вам за запитання! Я обожнюю нашу державу за те, що вона вільна, свободна, і може спілкуватися як ви сказали, на будь-яку тему. Іноді приходить момент у житті, коли повинно бути… повинне с… повинно бути розуміння що головне, а що зайве, що головне, а що додаткове. У чому сенс життя, у чому сенс України. Що таке Україна? І напевно справедливіше сказати, хто така Україна? Тому що вона жива. І іноді приходить такий момент, коли треба розуміти коріння проблем і як побороти ці проблеми, і чому народ об’єднується в той чи інший момент і завдяки чому можна зламати це об’єднання.
У ваших запитаннях я почув діалог, почув риторику, і не почув дорослих людей.
Я поясню: найгірше, що було в нашій державі – поїхало 24 числа, зламалось або не захотіло брати в руки зброю. Вибіжало. Якщо був депутатський мандат. Або навіть хтось, хто на дивані кричав, що "завтра війна і чому ми не йдемо куди там треба до Москви одразу!" І коли прийшли перші постріли цих людей не стало. Вони вибігали, ховались за тим, що в них три дитини, ховались ще за деякими речами. Уїзжали із складних умов, зі сходу, з Харківщини, з Херсонщини, з області Київа. Уїзжали, бігли, в ті чи інші міста нашої прекрасної держави, де було більш…. більш безпечніше. Від них усіх небезпека. В них і є слабкість, слабкість породжує корупцію.
Багато з нас робили помилки раніше. Кожна людина робила помилки. Ця держава сьогодні і ця війна відреагувала на все те, що було раніше, і на те, що буде завтра. На сьогодні наш народ об’єднаний, об’єднаний, ми не можемо амністувати зрадництво, але великі помилки стали дрібними, тому що цінності інші. Цінності – життя, суверенітет, земля, Україна. Ось цінність!
Ви абсолютно праві, що є ті чи інші помилки. Є те чи інше зерно у стінах, є якась та чи інша корупція напевно, але сьогодні нема митниці навіть, нема ніякої корупції тому що немає нічого того! Все змінилося. Ви повинні розуміти, що у нас дефіцит 5 мільярдів, що жодних витрат на жодні програми у держави немає, гроші нікуди не йдуть, а тільки конкретно в армію і в медицину, на пенсії і на заробітні плати бюджетникам, на стипендії, якщо є ці гроші, на заробітні плати вчителям, обов’язково, ось що відбувається і тому країна подорослішала.
Той, хто не подорослішає після цієї війни, і продовжить ті чи інші неправильні кроки – цих людей не буде! Ця держава і це суспільство пробачати не буде. Але ті хто не воював, через те що зрадив, закликав до війни, а потім побіг, пробачення цим людям нема. Тому я й кажу, що ми всі подорослішали.
Про деякі речі… Вони зайві. Коли в дитини відірвало ноги, а їй розказують про якісь дрібниці. Ми бережемо сьогодні найцінніше що в нас є і за це боримось потім ми переможемо. Я дякую вам за запитання, я ніколи не був, у вашому навчальному закладі, я розумію, що ви люди інтелектуальні, я вірю у ваше майбутнє, будьте прикладом майбутнього, не будьте прикладом минулого...
Фсьо.
