1. Україна - не росія, і спроби побудувати тут вертикаль і безальтернативність приречені. Суспільство і не таких обламувало.
2. Саме свідоме дотримання єдності навколо України і її Перемоги, а не будь-яких персоналій, є основою для суспільного консенсусу, а не штучні солодкі славословлення влади.
3. Суспільство нічого не забуло і нічого не подарує. Люди готові підтримувати необхідні для країни вчинки - але не дає індульгенції і безумовної сліпої любові, яка виправдає будь-які дурництва та шкідництва.
4. Суспільство, міжнародні партнери, активні громадяни, експертне співтовариство та інші середовища, чия позиція і визначає громадську думку, не поділяє сліпої ненависті представників влади до Порошенка, тож бажання його упослідити та принизити - це аж ніяк не очікуване благо. Не варто вірити власній пропаганді і ботофермам, бо неадекватна оцінка реальності призводить до фатальних помилок.
5. Нинішній етап російсько-української війни дає надію на подолання повсякчасної вади українців - розділенності, і відтак формуються підвалини до Перемоги. Ті, хто розколюватимуть українську єдність, є ворогами України, будуть засуджені сучасниками і прокляті нащадками.
