31 травня 1223 року монгольські війська під командуванням полководців Субедея та Джебе перемогли у битві русько-половецькі війська на річці Калка. Зараз не будемо про причини, хід та наслідки тієї битви. Зараз про одну невеличку темку.
У тій битві відповідно до рішення князівського з'їзду у Києві, мала взяти участь і дружина Новгородського князя Ярослава Всеволодовича та його сина князя Олександра, відомого в історії як Невський. Вона б і взяла. Якби не спізнилася. Адже буває так, що військо чиєсь на битву спізнюється, правда?
Звістка про розгром на Калці застала Ярослава Всеволодовича та Олександра Ярославича на гулянці у Чернігові, де вони зробили кількаденну зупинку. Буває ж так, що коні притомилися, правда? Коні ж не винні?
- Ну што ш, - сказав князь Ярослав і повернув додому.
- ну, што ш, - сказав його син Олександр Невський й повернув до своєї отчини.
А потім стало відомо, що Олександр Невський виявився не просто побратимом, а кровним(!) братом спадкоємця ханського престолу царевича Сартака й офіційним названим сином самого хана.
А потім сталося так, що під час навали монголів вже на саму Русь, навесні 1238 року монголам невідомо звідки стало відоме розташування табору Юрія Всеволодовича, князя Володимиро-Суздальського, рідного дядька Олександра Невського. Як результат Юрія було вбито, а ярлик на княжіння у Володимирі негайно отримав його рідний брат Ярослав Всеволодович, батько Невського.
Такі ось "брати" виросли на Заліссі. Аж плакати від розчулення хочеться.
