Командування військ противника майже закінчило перегруппування підрозділів у складі угрупування "Восток" і приступило до активізації своїх наступальних дій його силами зразу на декількох напрямках та ділянках форонту.
Зокрема, протягом останніх 3-х діб противник наполегливо атакував з району Стряповка позиції Сил оборони України в напрямку Бахмутського по загальній дирекції на Соледар, також певною часткою сил він знову намагався прорватися до Серебрянки та Верхньокам'янского.
Окрім того, після відходу підрозділів ЗСУ з района Вуглегірської ТЕС та Новолуганського, передові підрозділи левофлангової тактичної групи військ противника південіше Бахмуту, у взаємодії із правофланговими підрозділами угрупування "Донецк", намагалися прорватися західніше рубежа Вершина - Семігір'я - Травневе (відповідно до Зайцево та Кодема), щоб знову створити загрозу охвату з тилу українських підрозділів, які обороняються по рубежу Бахмутка - Травневе й таким чином примусити їх до загального відходу у районі південіше Бахмута.
Жодної з цих задач противник так й не виконав... його атакуючи підрозділи внаслідок активного вогневого ураження з боку передових підрозділів Сил оборони України, які ведуть оборону на цих напрямках, зазанали значних втрат у живій силі та техниці, тому були вимушені відійти на вихідні рубежи.
Південіше, у смузі відповідальності угрупування противника "Донецк", його командування організувала та провело серію атак передовими підрозділами основних сил так званого "1-го АК нм днр" у напрямку н.п Авдіївка, Опитне - Водяне та Піски, намагаючись прорвати передові позиції підрозділів ЗСУ на цій ділянці фронту.
Одночасно з цим, північніше Авдіївки противник знову намагався просунутись за дирекцією Новоселівка Друга - Красногорівка, сподіваючись обійти українські підрозділи, які обороняються у самій Авдіївці, з північного флангу...
Не дивлячись на масоване застосування ствольної та реактивної артилерії, а також серію БШУ армійської авіації противника протягом майже 2-х діб по цим напрямкам, передовим підрозділам ЗСУ вдалося не тільки не допустити просування противника, а й завдати йому відчутних втрат... Принаймні, станом на сьогоднішній вечір, будь-якого просування підрозділів противника по вказаним напрямкам не зафіксовано... Зате фіксується низька тактичних перегрупувань, задля поповнення передових підрозділів, внаслідок понесених ними втрат.
Це, щодо загальної ситуації на цій ділянці фронту, яку ми сьогодні розглянемо більш детально...
Отже, в першу чергу нас буде цікавити те, що відбувається безпосередньо на північно-західних окраїнах Донецька, де українські війська продовжують майже у "недоторканому" з моменту початку широкмасштабного вторгнення агресора стані утримувати свої передові позиції... Що, в свою чергу, виглядає для командування військ противника "вкрай неприйнятно" і чим полюбляє нкористуватися "его высокоблагородие" месье Гіркін, регулярно дорікаючи цим фактом різноманітним там "фанерным маршалам"...
Для вирішення цього "проблемного питання" (я маю на увазі, необхідність відкидання ЗСУ від "пригородов столицы Донбасса") командування військ противника створило окреме угрупування військ, основу якого, склали головні сили, так званого "1-го армійського корпусу" народної полюції Домбабви...
Тут ми можемо зустріти майже увесь "цвіт" цього, скажимо так, неоднозначного формування - 1-у "Славянську" та 100-у "Республіканської Гвардії" окремі мотострілецькі бригади на додачу до яких тут також ошивається щось малозрозуміле, відоме як "интернациональная бригада Пятнашка" (за своєю реальною бойовою спроможністю та чисельністю, скоріше десь 1-1.5 батальона довбодятлів з "країн СНГ" та невизнаних рИЦпуліГ), "славнозвісні", майже іменні полки - 9-й окремий мотострілецький полк (омсп) "морської піхоти днр-и" ім. назабутнього "першого морського піхотинця" рЫЦпублики, колишнього першого "спартанця" МоторИлИ, 11-й "аеропортовський" ім. Ходаковського та ціла низька не меньш відомих "батальонів" - 1-й, перетворений у "танковий" - "Сомали", 4-й також, сцукО, обв'язково "танковий", ім. "Архангела Михаила" та батальон "спеціального призначення" ім. "Александра Невского" (а якже без цього ординського покидька...). Ну там, ще всяка шушваль на кшталт гбр мгб, "спецназа военной полиции" та інших придурків, які видають себе за суворих та безжальних воїнів...
Підкреплено усе це воїнство 3-а БТГр зі складу кадрових російських військ - 114-го та 143-го мотострілецьких полків (мсп). Мабуть, треба розуміти, що вони тут знаходяться для того, щоб ця вся банда "ненароком" не розбіглася та не здала бИндероФцам Донецьк, а також для забезпечення "плановой и эффективной мобилизации"
Усе це шобло, сконцентровано та розгорнуто у районі власне Донецьку та прилеглих до нього територій, на ділянці від Мар'янки до Гольмівського, що у районі Горловки...
У зв'язку з цим, також треба звернути увагу на тактичну групу, яка власне й дії у районі Горловки і яка також відноситься до цього угрупування. Тим більше, що вона нині досить активно задіяна у атаках в напрямку на Семігір'я та північно-західніше Новолуганського. Це приблизнь 4-5 БТГр зі складу 40-ї та 336-ї обр МП (російських, принаймні, на цей раз справжніх МП) та 2-го танкового батальону 1-го АК "Дизель" (також "старого" та справді танкового підрозділу нм днр).
На сьогоднішній день, ця група у взаємодії з 2-ма "батальонами" чвк "вагнер" (ліга) намагається прорватися з рубежу Доломитне - Новолуганське з півдня на північ у бік Семігір'я, на яке, в свою чергу, намагаються з північно-східного напрямку наступати ті самі 2 батальона "вагнерів" з рубежу Відродження - Миронівка... Поки їм вдалося лише відтіснити наші війська з території Вуглегірської ТЕС та власне Новолуганського. Після чого, вони вимушені були зупинитися... і вже пішла 4-а доба, як вони намагаються знову "зрушити з місця", але щось в них "не виходить".
Завтра "розберемось" з тим стадом, яке рветься на Сіверськ і даля на Слов'янськ... тобто безпосередньо із угрупуванням "Восток". Там також, останнім часом відбулась ціла низька цікавих змін...
