Мій Боже, час! Вже літо стало ярим.
На сонячний годинник довгу тінь
накинь і вітер простели над яром.
Звели останнім ягодам оцим
ще наливатись, дай їм трохи строку,
щоб геть дозріти, щоб солодкість соку
відтак вином зробилася тяжким.
Хто був бездомний, той не знайде дому,
не збудеться самітник самоти,
не спатиме, читатиме, листи
почне писать чи вийде в парк брести
уздовж алей по листю ворушкому.
Райнер Марія Рільке, переклав Микола Бажан
За народним календарем 9 жовтня – день Івана Богослова. У народі говорили, що Іван Богослов благословляє землю, що готується до зими. У цей час в Україні здебільшого вже закінчувалися польові роботи. Залишилося прислів’я: «Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова».
Іоанна Богослова шанували як захисника подорожніх. У народі Іоанну молилися перед відправленням у довгу дорогу, оскільки вірили, що будь-яка дорога тісно пов’язана з нечистою силою. Особливо не варто було покидати домівку після заходу сонця. Працювати 9 жовтня дозволялося тільки у першу половину дня, після обіду всі мали відпочивати.
Окрім цього підмічали, якщо на Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.
За церковним календарем 9 жовтня вшановують апостола, євангелиста Іоана Богослова; святого Тихона, патріарха Московського і всієї Руси; преподобного Єфрема Перекомського, Новгородського.
Іменинники 9 жовтня:
Іван, Охрім, Тихін.
9 жовтня народились:
1904 – Микола Бажан – український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, організатор і видавець багатьох універсальних видань. Автор творів «Майстер залізної троянди», «Політ крізь бурю», «Розмова сердець», «Клятва», переклав українською мовою «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
«О земле юрб і добр, о земле сил і дій, Я кожну яв твою зв’яжу і відокремлю В єдиній складності твоїй. Тебе до пня, до дна тебе й до краю Всю вичерпать і розітнути суть! Тебе, немов мету і жертву, розкриваю Й не можу до кінця збагнуть, Бо мудрости й буття неісходима путь» (Микола Бажан)
9 жовтня відзначають:
- Всесвітній день пошти.
Події 9 жовтня:
1655 – гетьман Богдан Хмельницький переміг війська Речі Посполитої під Городком.
1731 – Російська імперія анексувала Казахстан.
1874 – створено Всесвітній поштовий союз. Цього дня, починаючи з 1957 року, відзначається Всесвітній день пошти.
1928 – у Львові засновано греко-католицьку Богословську академію.
1944 – вийшов указ НКВС/НКДБ «Про заходи із посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях України».
1968 – почався великий судовий процес над тими, хто 25 серпня 1968 р. вийшов на Красну площу в Москві з лозунгами: «Руки геть від ЧССР!», протестуючи проти радянської окупації Чехословацькою Соціалістичної Республіки.
1975 – академіка Андрія Сахарова проголошено Нобелівським лауреатом.
1989 – у СРСР визнано право працівників на страйк.
1991 – зареєстровано Союз молодіжних організацій України, створений замість розпущеного комсомолу.
Чи знаєте ви, що:
Слово пошта має латинське коріння. Спочатку воно позначало станцію для обміну коней або кур’єрів.
Українська пошта бере початок з Київської Русі та налічує понад тисячу років. У X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV–XVI ст. поштовий зв’язок встановився по всій Русі.
Історія київської пошти починається з 1669 р., коли на Подолі організували двір для приймання пошти і утримання коней. Спочатку листи доставляли кур’єри. З 1835 р. пошту почали відправляти каретами, з 60-х років ще й пароплавами по Дніпру, а з 70-х – залізницею. У 1913 р. у Києві було тринадцять поштово-телеграфних установ, вивішено близько 150 поштових скриньок. Штат Київської контори налічував 460 службовців. Кореспонденцію доставляли 138 листонош (1916 р.).
