«І скрипка, і флейта грає,
Сурма іскристо б’є,
Весільної починає
Дівча – кохання моє.»
Переклад Андрія Малишка з Г. Гейне
От і прийшла Покрова, що не лише землю снігом вкриває, але й «піднімає бабу на ноги», щоб погуляти на весіллях.
У народі з 14 жовтня починали справляти весілля, що тривали до початку пилипівського посту – 27 листопада. Оскільки це була наймасовіша пора шлюбування, залишилося прислів’я: «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста, а як прийде Покрова – зареве дівка, як корова».
Неодружені ж дівчата цього дня йшли до церкви і просили аби «Свята Покрівонька покрила голівоньку чи хусткою, чи ганчіркою аби не була дівкою». Та святій Покрові молилися не лише дівчата. Пресвята Богородиця була покровителькою запорозького козацтва та й всієї України.
Що ж до побуту, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках, травою донизу «аби взимку у хаті було сухо». З Покровою також пов’язано чимало метеорологічних спостережень. Зокрема, яка Погода на Покрову, такою буде і зима.
За церковним календарем 14 жовтня відзначається свято Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча воно було запроваджене ще з часів хрещення Русі. Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбському, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Також 14 жовтня вшановують апостола від 70ох Ананія; преподобного Романа Солодкоспівця; преподобного Саву Вишерського, Новгородського; преподобного Домнина Солунського; пресвятого мученика Михаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36 пресвятих мучеників; праведника Петра (Калнишевського) Багатостраждального.
14 жовтня народились:
1940 – Лесь Сердюк – український актор. Знявся в понад 90 фільмах («Загибель ескадри», «Як гартувалася сталь», «Батальйони просять вогню», «Гетьманські клейноди», «Мамай», «Тарас Бульба»).
1943 – Раїса Кириченко (Корж) – українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: «Чураївна», «Козачка», «Стремено», «Жіноча доля», «Мамина вишня».
1950 – Віктор Баранов – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
14 жовтня відзначають:
- День українського козацтва.
- День захисника України.
Події 14 жовтня:
1770 – заснування Олександрівської фортеці (з 1806 р. – м. Олександрівськ, з 1921 р. – м. Запоріжжя).
1905 – засновано Міжнародну федерацію аеронавтики.
1943 – Запоріжжя визволили від німецько-фашистських загарбників.
1947 – уперше літак перевищив швидкість звуку.
Чи знаєте ви, що:
Перший варіант найпопулярнішого за межами нашої країни літературного твору, написаного українською мовою, було створено у 1676 р. І це не «Енеїда» Котляревського. Задовго до того, як «Енеїда» остаточно витіснила з української літератури старослов’янську мову, без неї обходилися й запорозькі писарі, коли писали «Листа турецькому султану».
Щоправда українські, польські та російські історики стверджують, що у султанських архівах вони не знайшли жодної згадки про листи від козаків. А там досить педантично вели облік всієї дипломатичної пошти. До того ж, листи запорожців, що їх отримали правителі інших держав, засвідчили, що навіть у гніві козаки уникали в дипломатичному листуванні таких епітетів, як «кат», «свиня» та «собака». Однак це лише підтверджує те, що такі слова козаки дозволяли собі у популярних тоді пародіях на документи.
А найпопулярнішим твором української літератури за межами нашої країни його можна визнати хоча б тому, що вперше «Лист запорожців...» надрукували 1683 р. у Відні (німецькою мовою), щоб додати натхнення оборонцям австрійської столиці від кількасоттисячного турецького війська. Пізніше, 1841-го, він вийшов польською (в часописі «Львов’янин»).
Віршований переклад «Листа...» французькою виконав сам Гійом Аполлінер, англійською – канадка Флорін Лайвсей, а російською з нього «списували» 1637 р. власний лист туркам донські козаки й 1774-го – ультиматум оренбурзькому губернатору – Омелян Пугачов.
Наразі ніхто ще не здогадався занести «Лист...» до Книги рекордів Гіннесса. Адже Ілля Рєпін присвятив картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» 15 років свого життя!
