Бажання українців захищати свою землю ;
ефективності військового командування в Україні ;
успіху Байдена у знятті суперечностей між США та ЄС і бажання підтримати Україну ;
єдності у ЄС у засудженні Росії і підтримці України.
Але варіант такого розвитку у Росії допускали. Тому від початку озвучували декілька варіантів розвитку війни. Залежно від успіхів Росія розглядала наступні варіанти , які б вони вважали перемогою :
або вийти на кордони донецької і луганської областей ;
або окупувати територію для створення сухопутного коридору у Крим;
або окупувати Лівобережжя ;
або окупувати територію включно з центральною Україною без Галичини ;
або взяти Київ, встановити маріонетковий режим і повністю контролювати усю країну.
Про всі ці сценарії перед війною активно писала преса, посилаючись на дані американських, британських , а то й естонських спецслужб.
Єдина відмінність полягала в тому , що через зраду і недалекоглядність у Києві , і невірну оцінку стану українського суспільства і армії росіяни вирішили , що можуть собі дозволити змінити плани і зайти з максимуму : взяти Київ і відразу почати окуповувати усю країну.
Коли це не вдалося , вивід військ з Херсонського плацдарму був лише питанням часу.
Тим більше, ЗСУ лише активно підштовхували до такого рішення , знищуючи шляхи сполучення у усю логістику російського окупаційного угрупування на Херсонщині і це посилювалося непрогнозованим Путіним спротивом значної частини місцевого населення.
Якщо не можна окупувати Миколаїв, Одесу, далі Винницю , то утримувати Херсон не має жодного сенсу.
Тому вихід окупантів з Херсону цілком логічний.
Що далі? Питання просте : чи дозволить наша армія і західні партнери залишити Росії окупований «коридор» у Крим, сам Крим і окуповані території Донеччини і Луганщини?
З точки зору логіки - не повинні. Але ми не знаємо , які геополітичні резони можуть рухати США і їхніми союзниками. Разом з тим ЗСУ зараз мають досвід, зброю , міжнародну підтримку і усі можливості звільнити усі окуповані території включно з Кримом.
Єдине, що може зараз підтримати російського агресора- це допомога Китаю . Але у такому разі Китай втратить усі основні ринки збуту , вб‘є власну економіку, що є занадто великим ризиком заради ефемерних цілей. Про це і говоритимуть на полях самміту G20 Джозеф Байден і Сі Дзиньпін. З Путіним уже давно ніхто і ні про що говорити не бачить сенсу.
