Диктатурам не притаманні кризи. Кризи – для динамічних спільнот, вони живлять їх досвідом, дають поштовх до пошуків виходу, шанси на нові виднокола.
Диктатури характерні "стабільністю", відтак загниванням і неминучим крахом. Між іншим, й ідеологічних доктрин, на яких вивищувалася спотворена суспільна ієрархія тиранії.
Ще кілька років тому Путін, натхненний Ільїним та Достоєвським, міг сказати закордонному гостеві, киваючи на фанатичний натовп: "Вони ж самі цього хочуть!". Ну, бо ж у "Великому інквізиторі" вичитав сумнівний урок: "...Нічого і ніколи не було для людини й для людського суспільства нестерпнішим, ніж свобода… Закінчиться тим, що вони принесуть свою свободу до ніг наших і скажуть нам: "Краще зробіть нас рабами, але нагодуйте нас".
Нині ті ж люди вже готові волати: "Et dicent non est Rex Noster" - "І скажуть вони: нема в нас Царя" (Осії, 10.3).
Диктатурам не притаманні кризи. Кризи – для динамічних спільнот, вони живлять їх досвідом, дають поштовх до пошуків виходу, шанси на нові виднокола. Диктатури характерні "стабільністю", відтак загниванням і неминучим крахом
Хоча сервільні соціологічні служби регулярно підливають валер'янки про 75-відсоткову підтримку "вождя" і його "спецоперації в Україні".
Однак навряд чи це є ефективним заспокійливим для кремлівського самітника, який (дуже символічно!) у день, коли його генерали публічно сповістили посполитим про "жест доброї волі у Херсоні", поїхав подивитися, як московські хірурги роблять операцію на мозку. Бо "операція на мізках" росіян і мешканців окупованого Півдня, яка зводилася до того, що ці люди стають "громадянами Росії назавжди", завершилася повним фіаско.
Свою вимушену неучасть у
саміті G-20, без сумніву, архіважливу з огляду бодай на власний електорат, Путін спробував подати як "нє царскоє ето дєло". Для нього важливішим того дня було підписання "указів"
про "присвоєння тимчасово окупованим Мелітополю і Маріуполю звання "Місто військової слави", а Луганську – "Місто трудових заслуг". Підозрюю, що й це втручання у свідомість
посполитих виявиться фатальним.
Вся ця ритуальна екзотика характерна особистостям параноїдального складу. Путін страшенно переймається власною безпекою, хоча у
ролі центрального "божества" московитського каргокульту, мав би не те що літати зі "стєрхамі", а ходити по воді або щось з подібного штибу. За повідомленням The Insider, Федеральна
служба охорони (ФСО) влаштувала у Москві планово-тактичні навчання з нейтралізації загроз тероризму та захисту об'єктів вищих органів влади. Журналісти стверджують, що охорона
диктатора боїться, що проти нього застосують ЗМІ, соцмережі, релігійні організації та навіть гіпноз. Серед заходів у відповідь російські генерали планують "контрнавіювання",
проведення щотижневих політзанять, колективний похід у храм і виявлення офіцерів ФСО з нестійкою психікою та неадекватною реакцією.
Путін страшенно переймається власною безпекою, хоча у ролі центрального "божества" московитського каргокульту, мав би не те що літати зі "стєрхамі", а ходити по воді або щось з подібного штибу
Об'єктами пильної уваги фесеошників стали певні особи, "підготовлені для психологічного зараження особового складу і володіють гіпнотичними здібностями".
Усе це виглядає смішно, якби не одна деталь. Все це вже було. І нацистська Аненербе, і "Вищі Невідомі" за спиною Гітлера, і пошуки Шамбали у Тибеті…
А за спиною Путіна – аж ніяк не аноніми. Він, видається, вирішив за потрібне очолити "кримінальну революцію" в Росії, оскільки зупинити цю "пиятику" Пригожина з Кадировим йому не під силу. Блогери з "партії воєнкорів" взагалі роблять з "кухаря Путіна" "голос народу", натякаючи, що "вождю" слід уважно прислухатися до того, що рече цей по суті "вор в законі". А що може казати кримінальник? Про "розкуркулення" олігархів, які "не заробили свої статки", а тепер боягузливо шукають прихистків з іншим громадянством.
Видається, Путін готується (або його готують) до ролі Керенського, а історія Росії поверне за нове коло, зупинившись у вже пройденій сто літ тому точці. Якщо, звісно, українці не зіштовхнуть колишню імперію з цієї траєкторії.
