Після загального європейського реготу з архаїчного шалика, яким прем'єр-міністр Угорщини намагався продемонструвати свої майже Арпадові амбіції, Віктор Орбан зачув щось не теє. Зокрема, те, що коли його беруть на кпини, — як ото австрійці, — засвідчило, що в столицях ЄС його не сприймають як серйозного політика, а радше – як старого, примітивного популіста. Бо, мабуть, і єврочиновникам, і дипломатам сусідніх з Угорщиною країн вже набридло реагувати на "екстравагантні" витівки Орбана, і вони вирішили відбуватися тролінгом – може, хоч так зрозуміє.
Давній приятель Путіна (а, можливо, і подільник у справі агресії проти України, бо хто його зна, що мав на увазі лідер правлячої партії Фідес, коли натякав на можливий поділ України) раптом кардинально змінив свою риторику. На конгресі Міжнародного об’єднання християнських демократів (CDI), де він є віцепрезидентом, Орбан заговорив про те, що "Європа єдина щодо своїх цілей, головне, аби Росія не становила загрози безпеці Європи. А для цього нам потрібна суверенна Україна". Правда, не обійшлося без "уточнень", мовляв, Угорщина таки має своє бачення відновлення миру, відмінне від Брюсселя, тож Будапешт "дебатуватиме й надалі".
Звісно, Орбан-популіст змушений зважати на думку тих, хто багато років вірить йому і стабільно голосує за Фідес. Але маятник суспільної опінії останнім часом хитнувся не у потрібний для прем'єра бік. Більшість угорців не поділяє проросійської політики чинного глави уряду, при чому розчарованих побільшало з весни на 17 відсотків.
Громадяни не бажають утретє повторити сумний досвід минулого століття, коли їхні правителі обирали неправильних союзників у світових війнах. У висліді про "Велику Угорщину" залишилася лише солодка згадка на фанатському шалику Орбана. "Фатальний" Тріанон 1920 року досі добре пам'ятають, як і васальну залежність адмірала Хорті від нацистського режиму Гітлера.
Орбан-популіст змушений зважати на думку тих, хто багато років вірить йому і стабільно голосує за Фідес. Але маятник суспільної опінії останнім часом хитнувся не у потрібний для прем'єра бік. Більшість угорців не поділяє проросійської політики чинного глави уряду, при чому розчарованих побільшало з весни на 17 відсотків
Приклад заразний. Днями президент сумнозвісної проросійської партії Йоббік, що культивує ксенофобію та антисемітизм, Мартон Дьондьоші взявся перепрошувати українців за свої візити до терористичних сепаратистських утворень "ЛДНР". Такого більше б не зробив, заявив Дьондьоші. Правда, знайшов цікаве виправдання. Мовляв, скасування мовного закону (відомого як "закон Ківалова-Колесніченка", ухваленого за часів Януковича) владою Петра Порошенка неабияк стривожило угорців. Та так, що вони побачили "лише одну країна, яка визнала цю проблему і була готова підтримати нас – заявами, політично, дипломатично, захищаючи також свою меншину в Україні. І це була Росія". Ну, виправдання так собі, особливо коли врахувати візити "йоббіків" до анексованого Росією Криму ще до часів п'ятого президента України.
Мартона Дьондьоші, як і зрештою, Віктора Орбана та інших угорських популістів цікавлять вибори та рейтинги. Вони дуже чутливі до настроїв своїх громадян і до порухів можливих конкурентів. Так, віцепрезидентка орбанівської партії Фідес, яка одночасно є і президенткою Угорської Республіки, Каталін Новак у Києві заявила, що "відповідальність Володимира Путіна за цю війну очевидна й угорці завжди та у всьому виступали проти цього страждання і кровопролиття. Ми є сусідами з Україною і наші сусіди можуть покладатися на нашу допомогу. Сусіди завжди залишатимуться сусідами". При цьому вона згадала угорців, які захищають Україну у лавах Збройних сил.
А мер Будапешта Гергей Корачонь прямо заявив, що Орбану завжди потрібен "ворог", якого можна звинуватити у тому, що "справи йдуть не так". І цим "ворогом" для лідера Фідес стала Україна. "В іншому разі їм доведеться визнати, що вони погано керують країною", - зазначив Корачонь. Зауважу, що Корачонь є прямим конкурентом правлячої партії.
Віцепрезидентка орбанівської партії Фідес, яка одночасно є і президенткою Угорської Республіки, Каталін Новак у Києві заявила, що "відповідальність Володимира Путіна за цю війну очевидна й угорці завжди та у всьому виступали проти цього страждання і кровопролиття
Але, як на мене, головним мотиватором зміни позиції Орбана та його оточення щодо України стали гроші. А саме 7,2 млрд євро, які Брюссель заморозив через корупцію Будапешта та відступ від демократії. ЄС поставив перед Орбаном завдання з 27-ми пунктів, які його уряд має вирішити, якщо хоче отримати ці кошти.
І цим же, мабуть, продиктована угорська тиша щодо українських перспектив у НАТО. У всякому разі, на останній міністерській зустрічі у Бухаресті всі 30 країн Альянсу погодилися з необхідністю надання Україні членства у Північноатлантичному блоці.
На хитрощі Орбана отримати зиск від співпраці з Путіним (зокрема, у постачанні газу та лобіюванні скасування санкцій проти Москви) Європейський союз знайшов управу. Гадаю, й угорці невдовзі поставлять свого лідера перед вибором: або шалик з "Великою Угорщиною", або більшість у парламенті.
