З наближенням до 24.02 практично кожен день нагадує про той славний період, котрий наш вальяжний колоофісний цицерон назвав «проєбалі».
Так от, «проєбалі» - це щось принципово інше. Це коли закуповували б ППО, в ворог пішов танками. Коли будували б укріплення на одному напрямку, а агресор напав із іншого. Коли замінували б мости, а він проклав понтонні переправи…
А коли при концентрації на твоєму кордоні сотень тисяч озброєних до зубів ворожих вояків ти відмовляєшся виділити гроші на зброю, коли від напрямків головних ударів, про які конкретно попереджають провідні розвідки світу, ти відводиш війська, коли розміновуєш те, що було заміноване - це ніяке не «проєбалі», а саботаж і підготовка до здачі країни.
До речі, кому цікаво: при всій моїй глибинній ненависті до конспірології, у мене практично повністю закінчилися неконспірологічні пояснення того, що сталося перед початком масового вторгнення
