Як ви знаєте, я дуже ретельно моніторю Ростовську область, бо це важливе для нас прикордоння країни окупанта. Усі події, які відбуваються у російському прикордонні дуже показові, бо це не тільки зріз російського суспільства, це й зріз українського прикордоння, яке було й є під великим впливом росії.
Саме цей вплив й надав росії усі важелі управління у 2014-му році, коли росія почала будувати план поступової окупації України. Я писала про це.
Цей вплив, як й неможливість зробити аналіз-порівняння життя та соціального захисту, дуже мене здивували. Бо українське прикордоння мало можливість подивитися, що воно таке цей “руській мір”, як-то кажуть очі в очі. Наприклад, з українського Свердловська (Довжанськ) кожні 2 години кожного дня ходили автобуси як до російського Гуково, так й до Ростова. Багато мешканців міста мали рідню з росії чи самі колись були росіянами, проживали у росії, але створили сім’ю та переїхали жити в Україну. Багато свердловчан отримували освіту у різних навчальних закладах Ростовської області. Тобто була реальна можливість визначити де реальність, а де пропаганда.
Пропаганда: Україна бідує. Шахтарі голі-босі, скривджені владою. Шахтарські міста занепадають.
Реальність: шахтарі Ростовської області після закриття шахт у 90-ті роки залишилися без опалення, соціального захисту, безробітні, масово виїжджали з екс-вугільних міст у інші закутки росії, щоб мати можливість працювати. Шахтарські міста Ростовської області застигли десь у 80-х роках, у більшості районів цих міст немає водопроводу та каналізації.
Шахтарські міста України отримали розквіт у період з 2008 по 2014-й роки. Міста осучаснили, було закладено багато парків. Зросла кількість сучасних супермаркетів. Шахтарі України, навіть пенсіонери, мають згідно гірничому закону безкоштовне вугілля, пенсію у розмірі 80% від заробітної плати (на 2014-й рік це було 14 750 грн, зараз це понад 18 000 грн). Шахтарі отримували безкоштовне лікування. Протезування. Санаторне лікування.
Що саме цікаве, що усі роки Незалежності України ростовчани теж їздили до українського прикордоння, та мали змогу оцінити їх «расцвет» та наш розвиток.
Так, ростовчани, курскчани, бєлгородці їхали з росії в Україну, щоб придбати якісні та недорогі продукти харчування, ліки, одяг. Звісно ж бачили й як працюють шахти, й як розквітають шахтарські й аграрні райони України, звісно ж бачили як живе «порабощенный русскоязычный народ в Украине» и заздрили. Саме так, але про це ми дізналися лише після окупації. Бо, коли ростовчани підтримували ідеї путіна окупувати Україну и кричали «мочи укропов» вони навівть не здогадувалися до чого це приведе, так само. Як не здогадувалися мешканці Донбасу, які мріяли «пожить по-русски».
Тепер одні зітхають «ах, мммыыы все время ездили в Украину за вкусными, качественными продуктами к их врачам, а сейчас везде все разрушено, а эти лнр и днр сидят на нашей шее», а другі щось лепечуть про «мы не этого хотели-нас обманули».
Але ж усе життя Ростовська область була для Донбасу, як дзеркало. Продивися й побачиш, як не треба жити. Подивися й побачиш, як злиденно живуть шахтарі росії.
Але, пропаганда перемогла. Вплив пропаганди був настільки великий, що шахтарі Луганщини бачили та знали, що на Ростовщині знищено усі шахти та там шахтарі злидарюють, але мріяли жити, як вони. Дивний психологічний здвиг у людей. бачити гірше, одягати на це гірше яскраву обгортку й запевнювати себе, що ось так красиво та й це справжнє. Утворення симулякрів. Страшна річ.
Але, повернуся до Ростовської області. Це ще з часів срср була ледь не сама кримінальна область на росії. На Дону браконьєри тягли рибку тоннами під «кришею» міліції та рибнадзору. У часи срср Ростовська область була перевалочним центром де існували цілі ринки рабів, викрадених дітей, жінок, хлопців, яких продавали у Дагестан, Ставропілля, Чечню, ромам.
За кримінальні анклави Ростовщини можна розповідати годинами. Звісно ж вони «перейшли у спадок» після отримання незалежності й росією. Це ромська мафія, вірменська, дагестанська мафії, трафики наркотиків, зерна, рабів, зброї. Все не тільки залишилося. А й набрало сили, бо ж з’явилися зони конфліктів, які зазвичай й є постачальниками рабів, зброї, та споживачами наркотиків.
Зараз Ростовська область сумує за українськими стоматологами. Продуктами та гостинністю українців, але у війні винить не себе, путіна та росію, а мешканців Донбасу, що з дурного розуму захотіли жити у їх гетто.
Й ось, я дійшла до головного: хто ж на Донбасі хотів «пожить по-русски».
У перших рядах сплоченно йшли саме працівники міліції. Серед них колаборантів понад 95%. У 2014-му містяни-свердловчани казали, що ще з осени працівники свердловської міліції хизувалися російської формою та паспортами, казали, що скоро заживуть, бо росія зробить з України срср та їм повернуть усю владу над народом, бо ж «від рук відбилися, заговорили про права».
Першість працівники міліції ділять з місцевою владою, де теж відсоток зрадників-колаборантів складав понад 95%.
Друге місце по зрадам забито вщент, бо це й прокуратура понад 70% колаборантів , й суд, але хоч у кожному місті процент зрадників був різний, зрештою виявилося, що судді «пасуть задних», бо посіли лише 4 місце по зраді 50%, пропустивши на трете працівників СБУ українського прикордоння. А також дуже велика кількість – понад 70% колаборантів – була серед лікарів та вчителів.
П’яте місце посіла податкова українського прикордоння, це я пов’язую з тим, що введення документації українською мовою трошки омолодило податківців, одним довелося піти на пенсію, а молодь вже міркувала більш меркантильно, то бачила перспективи роботи в Україні, а не на росії, тому серед податківців українського прикордоння найменший відсоток зрад, як на 2014 рік. Згодом він зріс за рахунок того, що люди не змогли знайти роботу за фахом та зрештою повернулися на свої робочі місця.
Ось це був фундамент “руского міра”. Й знаєте чому? Здогадалися? Бо це найкорумпованіші гілки суспільства. Бо їх мрія була, повернення у часи, де не борються з корупцією, де можна працювати аби як, вбивати непрофесіоналізмом, де можна впливати на людей владою, де можна використовувати владу для збагачення, де можна використовувати владу, роботу, положення для знищення іншої людини, бо з саме це було у часи срср, та саме це синьою птахою майоріло перед очима цих категорій.
Усі хто брав хабарі, використовував своє робоче місце та владу, хоч маленьку владу санітарки та класного керівника для того, щоб когось принизити, взяти хоч шоколадку хабаря, винести з робочого місця хоч бинт та вату, я вже не кажу про оборудки міліції та прокуратури прикордоння, ось ці так спішили побудувати на Донбасі “рускій мір”.
Якщо поглянути на Україну в цілому, то ось цей умовний «Донбас» , ось ці категорії прихильників “руского міра”, можна знайти у школах, лікарнях, правоохоронних органах.
«Коли був срср, я був дільничним, то мав усе, від курки до дівки, виходив з хати, то люди по хатках ховалися, а зараз, що ото натворили ці майдауни, що кожна малявка знає свої права, от як ваша» – розповідав мені кілька років потому у Каневі поліціянт похилого віку в кабінеті з обідраними шпалерами та величезною картиною-репродукцією портрета Дзержинського.
Кожен корупціонер, хабарник, кожен, хто використовує владу для збагачення та приниження людини, це “рускій мір”, незважаючи на надягнуту вишиванку, бо вона надіта на косоворотку.
За часів Кучми та Януковича корупція в Україні затьмарила собою найвищі гори світу. Ось тоді й закладалися основи “руского міра”. Але Україна знайшла у собі сили стати на шлях очищення. До світла у кінці тунелю ще далеко, але все ж таки, результати є й вони відчутні.
А ось росія просто стала країною корупціонерів та крадіїв. Там крадуть усі, від двірника до путіна. путін зробив корупціє основою своєї влади й цим самим розробив формулу української перемоги. Бо ж на росії дві біді, корупція та крадії, які знищили маже все від доріг, шкіл, лікарень до армії та оборони. Більшість здобутків та розробок росії. Це фікція, яка існує на бумазі, бо гроші вкрали ще на етапі розробки проекту.
Корупція, це найперше, що відродилося на окупованих росією територіях. Але, коли приходять смутні часи й державі потрібно чимось «годувати» нарід, який починає розуміти хибний шлях своєї країни та загрозу відповідальності за свої злочині, то наріду дають жертву, й цією жертвою завжди будуть оці самі корупціонери, хабарники, крадії від влади. Бо, коли саджають нарід, це викликає обурення, бо ж «влада краде більше», а коли саджають представників влади, нарід захоплено аплодує «великому керманичу», днюючи йому за «заботу о простом народе».
На росії зростають ціни, податки. Вводять нові штрафи та нові податки. Йде масова мобілізація на фоні масового захоронення раніше мобілізованих. Нарід вже не хоче на Берлін, нарід хоче їсти, воду, світло й щоб не стріяли. Нарід починає обурюватися «как это наша великая армия с Арматой не взяла Киев за три дня, расстерлять генералов», тому наріду дають «борьбу с корупцією».
Щось, дуже цікаве кіно. Вчора міліціонер з владою над нарідом, береш хабарі, створюєш «кришу», від влади в тебе «їде шифер» – знайомо, особливо, хто пережив 90-ті – а потім тебе беруть на хабарі, саджають у тюрму, звідки тебе забирає «кухар путіна» та везе на фронт живим м’ясом.
Ось це кіно зараз почали показувати на росії. Нарід кричить «красиво, давай еще», за «почему мы застряли под Бахмутом, где Киев за три дня» вже всі й підзабули.
Новини з росії: «У Ростові було затримано понад 20 співробітників поліції за організацію злочинної спільноти. Управління СК рф зі СКФО порушило кримінальну справу стосовно колишніх і чинних співробітників ГУ МВС по Ростовській області. Серед затриманих Дмитро Рибалко, Олексій Абакумова, Микола Щитов, Сергій Ляпкін Сергій Сунгуртян та інші діючі та колишні співробітники відомства.
Слідство встановило, що з липня 2015 року й досі на території Ростова діяла злочинна спільнота, яку очолював колишній заступник начальника поліції з охорони громадського порядку УМВС росії з Ростова Дмитро Рибалко. До нього входили співробітники поліції та цивільні особи. Керівником злочинної спільноти було встановлено мінімальну суму коштів від 3 до 50 тис. рублів на місяць, які керівники структурних підрозділів злочинної спільноти отримували від підприємців і передавали Рибалку наприкінці кожного місяця. Загальна сума хабарів склала 25 млн. рублів».
Боріться з хабарниками та корупціонерами, бо це пухлини “руского міра” в нашій країні.
