«Весно, весно моя
Освятися, осяйся, озвися,
У каштановім світлі
Щасливим мене віднайди…»
Юрій Титов
15 квітня за григоріанським календарем 105 день року. До кінця року залишається 260 днів.
Середина весни — 15 квітня — на порозі. Тривалість світлового дня майже на чотири години більше, порівняно з 21 грудня – днем зимового Сонцестояння. На деревах починають з'являтися перші молоді листочки і зацвіла вже материнка. Колись у цей час підмічали: “Сині хмари – на тепло і опади”.
Іменинниками 15 квітня є:
Полікарп, Григорій, Анастас, Юхим і Тит.
15 квітня народились:
1921 — Георгій Береговий, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. 26-30.10.1968 здійснив космічний політ на космічному кораблі Союз-3.
Події 15 квітня:
1657 — Козацька рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.
1919 — у Росії почалося створення системи концентраційних таборів.
15 квітня відзначають:
День працівників карного розшуку
Чи знаєте ви, що:
Територія, що простягалася нижче Дніпрових порогів (звідси Низ та Запоріжжя) почала заселятися козаками з початку 16 століття. Та тільки у 1553 році князь із Волині – Дмитро Байда-Вишневецький (р.н. невідомий – 1563р.) зібрав роту козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх, пішов за Дніпровські пороги і там на стратегічно важливому острові Мала Хортиця збудував укріплення з кам’яним замком – Січ. Ця назва походить від слова «сікти»(«засіка» – укріплення).
Саме Дмитра Вишневецького варто вважати першим гетьманом запорізьких козаків, бо саме він у 50-х роках 16 сторіччя перетворив Запоріжжя на осередок всього козацтва.
«Мало хто з сучасників задумується чому славетного героя дум і пісень Вишневецького називають Байда. Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Поняття (Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає — лікар, цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той, хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда — наш український Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий — тобто спокійний, володіючий внутрішніми силами» (Олесь Бердник, письменник).
