Популізм - це просте рішення для складної проблеми яке не працює
Популізм - це завжди просто. Популісти беруть чутливу і важливу тему і знаходять популярне рішення. Тема, на якій граються популісти, завжди актуальна для суспільства. І зачіпає якись болючі струни, грає на фоні несправедливочті чи підігрує якись потаємні бажання.
От що може бути чутливішим. Ніж тема підтримки військових під час війни? Підтримки людей, які ризикують життям і на плечах яких тримається країна? Що може бути справедливішим, за гідну оплату їх служіння?
І от популісти виходять на арену і пропонують просте рішення. Треба забрати в багатих і віддати військовим. Хіба можна таке не підтримати?
І це якраз таке просте рішення яке не працює.
Залишимо навіть в стороні аналіз ідеї знизити зарплати в державних компаніях і державних устоновах. Це не розумно. Це не є розумною політикою. Вле навіть це не головне. Ключове, що ця ідея не працює.
По-перше, навіть якщо виконати ідею «забрати і поділити» то грошей все рівно не вистачить. Зниження зарплат на сумму в 2 відсотка від необхідних виплат не забезпечить 100 відсотків цих виплат. І тут навіть на потрібна кандидатська з математики щоб це зрозуміти.
І навіть якщо забрати гроші у телемарафона, відключивши його, час чого давно на став, все рівно грошей не вистачить. То ж треба шукати в іншому місці.
По-друге, це взагалі неможливо. Перш за все, гроші працівникам державних компаній, в оому числі ненавистрим для пересічного українця багатіям з наглядових рад не платять з бюджета. То ж якщо ці зарплати зменьшити, то в бюджеті більше грошей не стане. А навпаки, стане меньше. Бо ці заралати оподатковуються і подвтків з них буде заплачено меньше.
От так контрінтуітивно це працює.
Правда в тому, що з бюджета платять зарплати чиновникам. Чи можна взяти у них? Ніхто ж не любить чиновників, то чому б їх не розкупкулить? Біда в тому, що зарплати бюджетникам, так само як і пенсіі і стипендіі і субсидіі, платяться з коштів наших західних партнерів. Не для кого ж не секрет, що вся соціалка зараз оплачується коштом наших західних партнерів, що дуже дратує Орбана, який сам хоче дістатися цих грошей? І, сподіваюсь, не для кого не секрет що правила надання цієї бюджетної допомоги такі, що ми не маємо права використовувати ці гроші на армію? Це залізне правило, яке ніхто не дасть порушити. А одже не можна забрати гроші у чиновника, якому платять зарплату з грошей паринерів, і передати ці гроші військовому. Все що стосується армії Україна має фінансувати з власних грошей.
Українським бюджет в принципі зараз розділений на дві множини, які не перетинаються. Це витрати на оборону і інші витрати. І можна брати гроші з арміі і перекидати в іншу сторону. Але не навпаки.
А така б здавалося добра ідея, так? Прекрасне гасло. Але реальність інша. І це гасло не працює. Так само як не працює емоційний захід «так там яйця по мільйону..». Бо корупція є і як би ми не хотіли, вона не зникне за одну ніч. Як за одну ніч не почнуть раптом збільшуватись доходи від митниці. Зменьшення корупціі - це довгий і кропіткий процес по впроводженню реформ в галузі верховенства права і боротьби з корупцією. І миттєвого результату тут не буде. Як би нам не хотілося. А одже раптом в бюджеті не з являться гроші, які перестали красти.
Одже, який висновок? Популярними заходами гроші не знайдеш. І сподівання на це є звичайним інфвнтилізмом, на який ми не маємо права під час війни.
Чи можна знайти гпоші не популярними заходами? Так. І дорослий підхід полягає в тому, що ми називаємо варіанти неприємних рішень і далі обираємо.
Перше рішення - це різке збільшення податків. Яких і на що, можна дискутувати.
Друге, найбільш очевидне пішення, це запуск друкарського верстата. Коли ми просто надрукуємо 150 млрд гривень.
І дорослі люди кладуть на стіл пропозицію і пропонують приймати рішення. Розуміючи усі наслідки. Як наслідки від різкого збільшення податків так і від запуску друкарськооо верстата. До речі, обидві історіі будуть дуже болючі для економіки, що в перспективі зменьшить надходження до бюджету, що зсеньшить наші можливості фінансувати армію. А друк коштів ще й буде порушенням нашіх забов язань перед партнерами.
І от вибір дорослої людини. Прийняти рішення, чи варто йти на такі кроки через абсолютне справедливе бажання підняти доходи військовим.
Популісти так питання не ставлять, правда ж?
І ця загроза з нами надовго. Загроза популізму. Після війни країна буде травмована, наповнена нерозумінням один одного і невиправденими сподіваннями. Ідеальна жертва для популіста.
