Вже 1,5 року триває війна і стільки ж часу ми живемо в умовах воєнного стану, але до сьогоднішного дня в нас НЕМА ЖОДНОГО ЗАКОНУ, який би регулював функціонування економіки в умовах воєнного стану.
Також в нас є органи влади, які займаються плануванням воєнних операцій (РНБО, Генштаб), але до цього часу в нас нема Економічного генштабу - тимчасового органу виконавчої влади з надзвичайними повноваженнями, який би займався питанням організації воєнноі економіки.
Мовчу вже про те, що за рік війни мало б стати зрозуміло, що Міністерство оборони не витягує цей напрямок і що воно займається виключно закупівлями зброї. Також мало б стати зрозуміло, що Укроборонпром теж абсолютно імпотентна організація. І мало стати зрозуміло, що необхідно до процесу массово залучати виробників з приватного сектору, які раніше цим не займались. І цим мав би займатись координаційний Економічний генштаб!
Також за час повномасштабної війни в нас не проводилось жодної системної політики, в рамках якої створювались інструменти та інституціі для швидкого переведення економіки на воєнні рейки. Приймались лише точкові рішення: звільнення комплектуючих від податків чи створення платформи Brave 1. В той же час в нас до цього часу нема фінансової організації, яка б фінансувала CAPEX, оборотні кошти, закупівлю іноземного обладнання та комплектуючих. Нема будівельної організації, яка б будувала нові виробництва. Нема науково-дослідної організації, яка б займалась власними розробками, вивченням російської зброі, координацією існуючих НДІ та R&D центрів. Про що говорити, якщо за рік повномасштабної війни в нас нема таких елементарних інструментів як трансфер технологій та прискорена амортизація.
Тому це і є відповідь для тих в мене постійно запитує: «а звідки ви знаєте, що в нас нічого не роблять?» . Тому що я знаю як має виглядати воєнна економіка. Я розумію, які мають бути створені інструменти, які мають бути інституціі. А і розумію як вона має працювати.
А все що зараз відбувається в нас це не воєнна економіка. Це цивільна економіка, яка функціонує в умовах надзвичайного стану, але не приведена до умов вирішення проблем, які спровокував цей надзвичайний стан.