Європа вже тепер наряджається в національний одяг, намагається відродити традиційні ритуали. І це не тільки інтерес до етнографії, гри в минуле. За цим — серйозний потяг до справжніх і глибоких цінностей, з якими Європа свого часу поспішила розлучитися»
Іван Миколайчук
За церковним календарем 15 червня вшановують святого Никифора сповідника, великомученика Іоанна Нового, праведницю Юліанію.
Погоду в цей день нашим пращурам прогнозувало сонце: якщо воно ввечері не сяде в хмари, то наступний день буде хороший; якщо сяде в хмари, то негожий і похмурий.
Іменинниками 15 червня є:
Никифор, Уляна, Юліана, Іван, Петро.
Це цікаво:
Колір волосся впливає на характер людини. Як стверджують дослідники, люди, які мають рудий колір волосся відчувають захист від народження, а тому здебільшого виростають з впевненістю, що оточуючі їм повинні допомагати і йти на поступки. У шатенів та брюнетів у характері домінує агресивність. Як, приклад, найманці всіх армій світу здебільшого темноволосі. У світлорусих, русих та блондинів від народження в основу характеру закладена доброта, однак саме це сприяє їхній сором'язливості та постійному бажанню сховатися від світу і людей.
15 червня народились:
1941 — Іван Миколайчук, український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.
«Я не знаю більш національного народного генія, ніж Миколайчук…До нього це був Довженко» (Сергій Параджанов).
Події 15 червня:
1775
— за наказом Катерини ІІ російські війська під командуванням генерала
Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ
1834 — відкрито Київський університет
1851 — у Балтіморі молочар Джекоб Фуссель заснував першу у світі фабрику по виробництву морозива
1903 — у Росії прийнятий закон, про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками на виробництві
2007 — Прем'єрний показ першого українського анімаційного мульсеріалу «Лис Микита».
Чи знаєте ви що:
У Мар-дель-Плата на міжнародному кінофестивалі «Тіні забутих предків» став фільмом номер один, отримавши Гран-прі.
До Лариси Кадочникової та Івана Миколайчука не можна було підступитися. Тоді ж до актора підійшов один із режисерів Голлівуду й запитав: «Якщо ми вас запросимо приїхати на зйомки, приїдете?» — «Якщо влада дозволить…»— відповів Миколайчик. Виклик з Голлівуду Іванові присилали, але йому про це ніхто нічого не сказав.
У селі Миколайчика жила провидиця. Вони товаришували. Якось подивилася на нього і сказала, що проживе 25 років. І більш нічого. Все, що вона говорила раніше, справджувалося, тому перед його 25-м днем народження дружина сказала, що мама просить приїхати у село. Подумала: якщо щось має трапитися, то хай удома. А Іван про те пророцтво й забув. Приїхали вони в село, накрили столи. Заїхав Дмитро Павличко. Іван іще прочитав його вірша: «Мені сповнилось 25».
Минув день, другий, місяць. Слава Богу, все обійшлося, забулося. А вже коли Іван хворів, лежав і не підводився, покликав її і прошепотів: «Нам сьогодні 25». Перший раз у житті вона забула про річницю одруження. Попросив, щоб схилилася, притулив рукою. Цей останній жагучо-холодний поцілунок вона ніколи не зможе забути. Тоді ж вистрілило в голові: 25! Вони прожили разом рівно 25 років. Через чотири дні Івана не стало. (Зі спогадів Марії Миколайчук)