"Чи затягне курс рубля російську економіку в пекло" - Сергій Фурса

Курс рубля продовжує свій шлях до пекла. Але поки що він туди йде один. Без російської економіки, що відстає і не поспішає

Рубль поступово падає і є однією з трьох найслабших валют у світі у 2023 році, поряд із турецькою лірою і аргентинським песо. У кожного з цих валют своя історія успіху. Ще рік тому курс рубля був 60 рублів за долар, а сьогодні підійшов впритул до позначки в 100 рублів за долар. Який, як ми знаємо від російських пропагандистів, вже нікому не потрібен і скоро зникне.

Що тисне на рубль? Ті самі санкції. Які, як так само відомо від тих самих російських пропагандистів, не працюють. У Росії зник торгівельний профіцит. Майже повністю. І продовжується значний відтік капіталу. Саме останній, схоже, і є основним драйвером падіння російської валюти. Було дуже показово, як падіння рубля активізувалося на тлі маршу Пригожина. Відображає переляк московитів від розуміння перспектив.

До чого може призвести таке падіння рубля? А тут вже цікаво. Бо насправді поки що саме по собі це не несе значних ризиків для російської економіки. По-перше, перед війною, починаючи з початку 2000-х російська економіка пройшла значний шлях дедоларизації. По-друге, у Росії немає значних платежів по зовнішньому боргу, що зазвичай тисне на фоні девальвації. Росія і так в дефолті, і так нічого не платить.

Поки Путін тримає Набіулліну, ресурси Росії вичерпуються дуже поступово

Що може статися, так це прискорення інфляції. Бо імпорт дорожчає. Проте поки що значного інфляційного тиску в Росії не спостерігається. Принаймні, згідно з тією статистикою, яку бачать аналітики. І прискорення якщо і буде, то це довгострокова історія. Тим більше, що війну рубль почав на рівні 80 рублів за долар, то ж за півтора року девальвація поки що не є такою значною.

То що, просто приємно? Маємо просто приємний факт, що рубль падає і падає? Особливо, на тлі стабільної гривні.

І тут починається найцікавіше. Бо економіка Росії тримається досить непогано завдяки дуже грамотному керівництву фінансовим блоком. Путін оточив себе старими маразматиками, які вірять у теорії змови. Скрізь, корім фінансового блоку. Тут наче бандит з 90-х, а Путін і є бандитом з 90-х, разом із дуболомами завжди використовував старого єврея бухгалтера. Якого не поважали. Якого якщо що — не шкодували. Але дуже цінили. Бо він володів магією. Не доступною для звичайного бандита, такого як Путін, приблизно так само, як для ремонтників доріг у Києві невідома і недоступна чорна магія німецьких дорожників, які вміють укладати асфальт і каналізаційні люки врівень. І поки Путін тримає біля керма Набіулліну і Ко, ресурси Росії вичерпуються дуже поступово. І колапсу на фінансовому ринку, а значить і в економіці, не стається.

Яскравий приклад, Туреччина і турецька ліра. Де все добре було окрім фінансового блоку. І на тлі відсутності проблем, неграмотне керівництво Ердоганом фінансової сфери, ручний Центральний Банк, призвів до інфляції у 80% і підвід економіку Туреччини до дуже небезпечної межі. Межі колапсу і кризи. І тільки те, що Туреччина стояла біля цієї прірви, змусило Ердогана нарешті відмовитись від Ердоганономіки і повернути нормальних людей до керівництва Центрального Банку. Уявіть, якщо при добрих загальних умовах бездарне керівництво Центральним банком може призвести до кризи, то що воно може зробити з економікою, що перебуває під тиском санкцій і політичним керівництвом божевільних старців.