Розробник українських БПЛА "Довбуш" Володимир Яценко в ефірі "1+1" розповів, що безпілотники які передають на фронт, працюють лише на 30% своїх можливостей. Причиною Яценко назвав безправність пілота. Пілот БПЛА часто-густо не має відповідної військово-облікової спеціальності (ВОС), за документами він артилерист або сапер. Через це пілот стає безсилий перед командиром. Йому наказують летіти в дощ або за штормового вітру і "пілот" не може відмовитися.
В результаті втрачається літак, який міг би ще довго літати і розвідувати
Простіше – махом зникають від 7 тисяч до 100 тисяч доларів США. Слабо?
Пан Яценко сказав чисту правду. Подібний стан справ у ЗСУ скрізь і поруч – я сам посмакував таким. Але це лише частка правди.
Почнемо з того, що далеко не всі люди здатні керувати безпілотником-літаком. Аби стати зовнішнім пілотом, треба уміти швидко приймати рішення, розумітися на аеродинаміці літака, треба уміти користуватися зовнішнім обладнанням (камери, GPS-трекер тощо) тощо.
Це не жарт, я – інструктор по БПЛА і я регулярно бачу курсантів які не можуть читати мапу. Я регулярно бачу людей взагалі далеких від електроніки. Тільки не падайте, бувають випадки коли навчатися на БПЛА з частин командири присилають бійців, які ВЗАГАЛІ не знайомі з комп'ютером.
Очевидно, на БПЛА-літак не можна поставити першого-ліпшого. Звісно, є випадки коли водити борт навчаються прямо в частині. Ключове слово - навчаються. У досвідченого пілота, здатного навчити.
Я згоден з паном Яценком, невиправдано багато літаків втрачаються через те, що командування ставить нереальні задачі та ігнорує доводи пілотів. Приблизно так: "Вперед лети! Там люди гинуть! - Але пане командире! Вітер, дощ! Літак втратимо! - Сміливого відчув?! Кортить в окопи?"
Можу вас обрадувати, наявність у екіпажу ВОС зовнішнього пілота або оператора БПЛА – допомога слабка. Аби сперечатися з командиром треба аби сам пілот був людиною з твердим характером, і аби він змусив офіцерів із собою рахуватися. Мені довелося таких бачити, в т ч без жодних ВОСів по БПЛА. Але це явно не про організацію роботи.
І це не межа. Пілота який втрачає техніку, запросто відправляють на "нуль" водити "Мавік" – я сам побув у такій шкірі. А можуть відправити в окопи, як простих піхотинців - на моїх очах так відправили якось екіпаж "Посейдона" що лишився без літаків. Я ще багато чого можу розповісти. Якість польотів, кажете?
Так, я чудово знаю про наказ 661, покликаний поліпшити життя пілоту. Я знаю натомість, про які накази і норми статутів згадують командири, коли їм наводять 661-й наказ.
Пан Яценко як вихід пропонує відправляти пілотів на профільне навчання та присвоювати їм ВОСи. Ще – розділити спеціальності по БПЛА, бо наразі на одному ВОС висять пілоти і FPV-дронів, і ударних коптерів, і літаків-розвідників та корегувальників. А там різна специфіка. Цілком згоден що це робити необхідно, але глибоко певен, продуктивності використання БПЛА це критично не поліпшить. Бо причина насправді у совку в мозках багатьох командирів. Причина в ставленні до техніки не як до ресурсу, на який витрачені людські гроші, а як до разового розхідника.
У нас до людей все ще буває таке ставлення, якого відношення ви хочете до техніки? Але чи можна зробити щось тут і зараз?
Можна. Наприклад, нарешті організувати забезпечення пілотів технікою. Я регулярно чую як курсанти кажуть одне одному: «Не маєш знайомих волонтерів – що ти забув серед безпілотників?». Як на мене - вичерпно.
І ще. Я регулярно чую, як більш досвідчені пілоти навчають новачків як правильно відлинювати – симулювати поломки літака, або сильний вітер, наприклад. «Бойову задачу виконувати треба, ідіотський наказ – ні».
Солдатська кмітливість вихід уже знайшла. Коли знайде командирська?
На фото я з товаришем. Десь біля Вугледару.
