1. Як автор написаного влітку роману "Сьогодні", який оповідає про життя двійників Путіна, розселених по різних резиденціях у Росії; про його охоронців; Пригожина та інших наближених, після публікації одного з російських телеграм-каналів про смерть диктатора, я отримав багато повідомлень з проханням висловитися. Адже багато з того, про що говорять, є в моїй книзі. По-перше, мені приємно, що мій роман уважно читають. По-друге, я, безумовно, вивчив фактаж про його здоров'я, спосіб життя та оточення, однак аж ніяк не претендую на експертність, оскільки безпосередніх джерел інформації про непублічний бік реальних обставин у мене не було. Тому це - загальні спостереження людини, яка уважно стежить за новинами й їх аналізує, не більше того.
2. Звісно, Путін, як і будь-яка людина, колись помре. Хай би який ретельний та постійний догляд лікарів він не отримував, однак час безжальний до всіх однаково. Тремтіння ніг, старечі руки та шия, постійні підкахикування - все це видає вік. Для того в демократичних країнах існує виборче законодавство, щоб той, хто голосує, звертав увагу і на такі речі. Політики завжди до останнього приховують свої слабкості . Тому, будьте певні, після смерті Путіна нас немало порадує список його хвороб. І так, за ним дійсно возять чемоданчик для фекалій і сечі саме для того, щоб ніхто не дізнався правди про справжній стан справ.
3. Чи є у нього двійники? Не буду детально аналізувати способи підготувати двійників, у романі описано деякі версії, скажу лише, що виокремив для себе два типи: ті, хто набув схожості через пластичні операції і ті, хто гримується або користується спеціально створенними високотехнологічними силіконовими масками. Кожна така людина має розуміти своє завдання, мати людей, які її готують, жити у спеціально ізольованому місці, виїжджати з нього винятково таємно і т. п. Це - складна операція. І так, я вважаю, що було, як мінімум, дві ситуації останнім часом, коли були використані двійники. Перша - візит до Маріуполя, складний з точки зору безпеки, коли людина, схожа на Путіна поводилася неадекватно та ще й робила характерні рухи, які роблять актори, щоб поправити маску, коли та сповзає з обличчя. Друга - ще більш виразна. Після маршу Пригожина відбувся візит до Дагестану. Тут виконавець ролі Путіна вів себе екзальтовано: від самісінького трапу літака всім стискав руки, обіймав охоронців, військових, звичайних громадян, зовсім не боючись натовпу. І це точно та сама людина, яка від найближчого оточення тримає відстань шість метрів за робочим столом?
4. Звісно, мати двійників - не лише значний клопіт щодо організації проживання, роботи, навчання та попередження потенційного витоку інформації. Це і постійне передчуття змови, до якої може вдатися будь-хто з тих, хто зможе двійника контролювати. У моєму романі є кілька ситуацій, які показують, чого можна очікувати від різних людей, які грають роль Президента Росії. Серед сьогоднішньої конспірології - зберігання тіла померлого в замороженим (у своєму романі я передбачаю, що від тіла одразу спробують позбутися), тримання під контролем лікарів у резиденції на Валдаї (саме у цій резиденції в романі "Сьогодгі" і працюють лікарі, хоч герої діють у всіх резиденціях. Валдай я обрав через близький маршрут до Києва), намагання оточення приховати смерть.
У цьому випадку конспірологічна версія виглядає досить непереконливою. Але неможливо прорахувати всі варіанти розвитку подій. Важливо зрозуміти, хто саме з оточення Путіна може бути зацікавлений у захопленні влади в Росії, і яким шляхом.
5. Конкуренція за місце під сонцем там - предмет окремого дослідження для наших та західних спецслужб. Чи залишиться Росія агресивною у разі смерті Путіна? На жаль, так. Вони (влада) пристосувалися та пристосували населення до агресивної війни, ізоляції, втрати свободи слова й інших прав людини. Це важлива деталь. Проте, будь-яка смерть лідера в тоталітарній державі - землетрус. І ми повинні ним скористатися.
6. Так, я пишу і наступну книжку про це. Вона не пов'язана безпосередньо з подіями "Сьогодні". У новому романі йдеться про реакцію Росії на смерть та поховання Путіна, яке, за сюжетом, відбудеться 9 травня наступного, 2024 року. Кожен художній текст - спроба зазирнути в Універсум можливих варіантів майбутнього, привертає увагу до теми. Але за тим, що відбувається зараз, з цими публікаціями, підозрюю, стоять самі російські спецслужби, які вивчають реакцію російського суспільства або його конкретних членів на такі вкиди.
7. Для нас головне - мати свій план дій на випадок смерті злочинця. І я впевнений, що наша розвідка, інші спецслужби, міжнародники, політичне керівництво вже мають умовні конверти на випадок, якщо одна з таких публікацій виявиться правдивою.
