24 лютого 2022 року, з самого ранку я мав телефонну розмову з багатьма українськими політиками, депутатами.
З іншого боку, я говорив з сватом, який тоді був на Донбасі, терміново збирали Мішу на війну. І він пішов воювати вже ранком наступного дня. Говорив з теробороною, щось терміново купляли, возили, їздили кудись. Хаос, але керований. Досі памʼятаю ті черги до військкоматів.
Так от. Політики були найбільш неспроможні, нездалі й налякані. Казали щось тіпа: мабуть, нам всім пизда!
Звичайні, прості люди були цілеспрямовані, організовані, безстрашні, рішучі і ахуєнно круті!
Для мене це досі найбільше Диво в історії України!
Бо я аж по той час не знав і не бачив цього народу. Та, мабуть, і сам народ себе не знав.
Саме тому, на відміну від Росії, у нас ніколи не буде ніякої деспотії.
Не такі тут люди живуть!
Минулого року орки били по енергетичній інфраструктурі, аби народ натиснув на владу.
То - дурна помилка. Хрен ти на нього натиснеш. Народ у нас твердіший, ніж будь-яка влада.
Тиснуть на український народ - то собі на біду!
