У суботу європейські фермери продовжили протести у різних країнах Європи – вони блокують вулиці та порти тракторами, закидають Європейський парламент яйцями, сурмлять в автомобільні клаксони та запалюють шини.
Протести відбуваються у Франції, Італії, Іспанії, Румунії, Польщі, Греції, Німеччині, Португалії та Нідерландах.
Витрати фермерів зростають через російську війну проти України
Фермери скаржаться на те, що їхні витрати на енергію, добрива та транспорт зросли, особливо через російську війну проти України. Також їх не влаштовують дії власних урядів, які намагаються стримати зростання цін на харчові продукти в умовах інфляції.
Фермери, зокрема у Східній Європі, продовжують нарікати на дешевий сільськогосподарський імпорт з України, зокрема зерна, цукру та м’яса.
Для того, щоб допомогти українській економіці в умовах війни з Росією, ЄС скасував квоти і мита на український імпорт.
Вимоги польських фермерів включають відновлення обмежень на торгівлю з Україною, щоб українські харчі не заполонили польський ринок.
Нещодавно, не поступаючись протестам, Єврокомісія повідомила, що продовжить призупинення ввізних мит на український експорт ще на рік до червня 2025 року.
ЄС та окремі уряди пішли на поступки, але фермери вимагають більшого
Щодо інших питань, то на рівні ЄС фермери досягли компромісу з Брюсселем 31 січня, коли було оголошено про відстрочку правил, які вимагали від них відводити землю для оздоровлення ґрунту та забезпечення біорізноманіття. Також фермерам вдалося домогтися часткових поступок на рівні окремих урядів.
Наприклад, Берлін відмовився від планів припинити субсидії на дизель і відтермінував цей крок. Афіни також погодилися відтермінувати припинення виплат на закупівлю дизеля, погодившись з аргументами грецьких фермерів щодо збитків, яких завдали минулорічні повені.
За даними Євростату, ціни, які фермери отримують на свою сільськогосподарську продукцію, досягли піку в 2022 році. Але відтоді почали знижуватися. Різниця між третім кварталом 2022 року та тим самим періодом 2023 року становила майже на 9%.
Як зауважує американський телеканал CNN, сільське господарство становить лише 1,4% ВВП Європейського Союзу, але минулорічні протести у Східній Європі проти дешевого українського імпорту, які супроводжувалися тривалим блокуванням кордонів, показують, що фермери як група здатні спричинити серйозні проблеми.
Але, хоча уряди ідуть поступки, деякі фермери кажуть, що їх недостатньо і закликають до продовження дій, сподіваючись досягти більшого напередодні виборів до Європейського парламенту в червні.
Європейські ультраправі, яких підтримує Кремль, скористалися з протестів фермерів і розраховують на більше на виборах до Європарламенту
Європейські ультраправі партії, які користуються підтримкою Москви, сподіваються на перемогу на виборах і можуть скористатися скаргами фермерів для власної політичної вигоди, зауважують оглядачі.
Російський опозиційний журналіст Михайло Зигар пише у статті для Foreign Policy, що Путін розраховує на те, що більша кількість правих у парламентах та урядах європейських держав може спонукати західні країни послабити санкції проти Москви, чи скоротити підтримку Києва.
«Результатом може стати більш міцний кремлівський режим. І для Путіна це саме по собі було б перемогою", - вважає Зигар.
Як додає CNN, поступ правих вже можна побачити в Німеччині на прикладі ультраправої партії Альтернатива для Німеччини (AfD), яка взяла участь у протестах і висловила солідарність із фермерами.
У березні минулого року голландська популістська партія на хвилі гніву сільських жителів отримала значну електоральну перемогу і тепер Громадянський рух фермерів або BoerburgerBeweging (BBB), який виник із масових демонстрацій проти екологічної політики уряду, став найбільшою партією в сенаті Нідерландів.