В українській трагедії достатньо підстав для агресивного оптимізму.
Роман Коваль
За церковним календарем, 16-го травня вшановують мучеників Тимофія і Маври, преподобного Феодосія, преподобного Петра Чудотворця.
У народі 16-го травня колись казали, що «з Тимофія є вже всім велика надія» – надія на тепло та гарний врожай. А також підмічали: якщо цього дня сонячно й тепло, то така погода буде і в кінці місяця. «Коли на Мавру цвіте черемха — зажди холод живе». Наші пращури вважали, що цвіт черемхи холод приносить.
Іменинниками 16 травня є:
Мавра, Тимофій, Петро, Феодосій.
16 травня народились:
1817 — Микола Костомаров, український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».
«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей». (Микола Костомаров)
Події 16 травня:
1686 — У Москві між Московією та Річчю Посполитою підписано «Вічний мир».
1836 — Едгар По одружився зі своєю 13-річною кузиною Вірджинією Клем.
1920 — Жанну д'Арк канонізовано римською католицькою церквою.
1929 — У США відбулася перша церемонія вручення «Оскарів».
1975 — Японка Юнко Табеї стала першою жінкою, яка підкорила Еверест.
1985 — Підписаний Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про посилення боротьби з пияцтвом».
2004 — українська співачка Руслана Лижичко здобуває перемогу в музичному конкурсі «Євробачення 2004», здобувши переможних 280 балів на підставі телеопитування, яке проводилось в 36 країнах.
2008 — Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі.
Чи знаєте ви, що:
Історія кохання Костомарова вразила уяву не одного письменника і покладена в основу романів Д. Мордовця «Професор Ратмиров» і В. Домонтовича (В. Петрова) «Аліна і Костомаров.»
Аліна Крагельська народилася в польській родині і була не тільки надзвичайно вродливою, але й талановитою. Вперше Костомаров побачив її у випускному класі приватного зразкового пансіону, де він викладав історію, але дати волю почуттям не міг: він — учитель, вона — учениця.
Вдруге доля звела їх під час відпочинку у 1846 році в Одесі. На той час Микола Іванович був уже професором Київського університету. Під час зустрічі вони вирішили, повернувшись до Києва, одружитися.
Однак за день до весілля 29 березня 1847 року його заарештували як члена Кирило-Мефодіївського братства і відправили у заслання. Аліна була готова розділити долю коханого, проте Костомаров не хотів ускладнювати її життя. Крім того, як глибоко релігійна людина, не хотів брати шлюб без благословення Аліниних батьків, які були категорично проти, щоб донька вийшла заміж за арештанта.
Втретє Костомаров зустрівся з коханою аж через 26 років після смерті її чоловіка. Він продовжував кохати Аліну, проте на взаємність не розраховував. Але під час їхньої зустрічі з’ясувалося, що це не так. Її кохання також витримало випробування часом. У травні 1875 року Микола Костомаров обвінчався з Аліною — або, точніше, Галиною, як він почав називати свою дружину. Вони щасливо прожили десять років. 19 квітня 1885 Микола Іванович Костомаров помер. А їхні стосунки підтвердили істину, яка нерідко піддається сумніву: є таки одна любов на все життя.
Ще цікавий факт. Микола Костомаров народився кріпаком. Матір його, Тетяну Петрівну Мельник, кріпачку, покохав місцевий поміщик, дворянин Іван Петрович Костомаров. Лише згодом він одружився на ній, проте, син його, Микола, ще довго юридично залишався у кріпацькому стані.
