Впевнений, що його оточення аналізувало безліч факторів і одним з головних факторів були наші військові можливості.
Бо в нього поведінка як у гопоти з мікрорайону. Ця гопота смілива, коли відчуває свою силу. Коли знає, що в нього є перевага. І саме головне для цієї гопоти, що жертва не зможе дати здачі!!
І він напав на Україну, бо також вважав, що ми не зможемо дати здачі.
Бо він бачив, що в Україні поступово зменшується промисловість. Що в нас вже нема массового виробництва військової техніки. Ті десятки штук, що ремонтувались чи модернізувались щороку це була смішна цифра для нього!
Бо знав, що після знищення складів з боєприпасами, ми не зможемо відновити запаси в принципі. І велика кількість радянської техніки без боєприпасів це просто малокорисна купа металу.
Бо знав, що навіть новітня техніка, яку ми показували на парадах, часто існувала в одному або кількох екземплярах.
Бо від своїх агентів він знав про всі наші можливості і виробничі потужності.
Бо він вважав нас бідною країною, яка бігає і випрошує 1 млрд дол у кредиторів. І знав, що наша бідність не дозволить нам фінансувати розвиток власного озброєння.
А наші досвідчені збройні сили він не брав до уваги, бо знав, що солдати без техніки та боєприпасів не зможуть чинити спротиву.
І саме наша промислова слабкість, яка дорівнює нездатності забезпечити армію власною зброєю, була однією з головних причин нападу Путіна!
Чи були в нас зроблені висновки за ці 2,5 роки повномасштабної війни? На жаль, ні.