Сьогодні держдура схвалила закон про посилення державного контролю у сфері міграції, зокрема, ввели новий «болєє лутший» режим висилки неугодних.
Але це не є маркером якогось пиздецю. Це просто чергова ітерація накопичення проблем у росії, які пізніше можуть накластися одна на одну та спричинити критичну ситуацію.
Чому взагалі це відбувається?
По-перше, чєкісти дійсно почали інтенсивно працювати по етнічних меншинах. Їх почали менше пускати в країну і частіше викидати на мороз. Частково росіяни навіть побачили цю проблему, коли солодкий хлібчик місцями перестав поступати до пятьорочєк, а у вайлдберриз на десять дівчат за статистикою дев’ять таджиків і один терорист, якому з України підготували «вікно» для переходу кордону. Тупо нема кому працювати.
По-друге, в російській економіці стало більше бабок, але їх не стало більше в дешевій економіці. Обробна промисловість, ВПК, можливо, нефтянка – карочі – всі, ті сектори, де стали краще платити, щоб зберегти більш-менш притомний персонал, зараз чудово себе почувають.
По-третє, російське суспільство перманентно перебуває у стані керованого психозу. Політична верхівка, яка веде війну, щиро вірить, що вона для них системо утворююча – екзистенційний конфлікт – вони або перемагають, або їм пиздець. Верхівка накачує своїх дискурс-мобіків, які чітко розуміють, що потрібно виправдовувати агресивну війну авторитарного режиму. І починають накручувати істерію.
А ось тут мікс цих факторів дає дивні звиви. Виявляється, що істерія накручується трохи не на той кінець. Населенню, за невеликим винятком, похуй. Їх так давно відучили від будь-яких політичних устремлінь, що вони готові лише пишатися. А за планом повинні в це повірити та у єдиному пориві йти їбашити на заводі або штурмувати посадку і так далі. Але психічне напруження «спасібов дєдов за побєду» не знаходить виходу, як результат воно виливається у конфлікти та пошук ворогів народу.
Росіяни ж вміють ненавидити лише дозволених ворогів. Дії влади натякають їм, що ті, кого вони зневажливо називають «тожєросіянами», стали тим дозволеним ворогом. Те, що про це не можна особливо публічно говорити, це вже інша справа. Там вже інші вороги народу гадять.
Крайніми так чи інакше стають мігранти, які, відповідно, від таких розкладів навзаєм відповідають охрєнєнієм і радикалізацією. Звідси ці чудові розповіді в телеграмах про «дагі – сіла», «увася суда падащол ізвінілся», «я твого бастрикіна в рот ебал» і т.д. від представників етнічних меншин. Логічно, що цей процес постійно поповнюється новими прикладами братньої любові і котиться вже по колу.
І, як це часто буває, від будь-яких заборонних заходів найбільше страждають більш-менш легальні люди. А ті, хто перебуває в чорному полі, і взагалі не проходять перевірку. Вони є собі. Та й по всьому.
Ось вони прийняли закон про висилку, але ж реальне застосування закону в росії ніколи немало нічого спільного з його буквою. Тож нічого не зміниться – це просто додаткова напруга.
У них дико не вистачає робочих рук. Тож ті, хто треба, будуть працювати і далі. Та й студентки з Уганди не поїдуть з «Алабуги», та й північнокорейські робітники, що працюють на правах майже рабів. Ну а ті, кому не пощастило – сорян. Ну може ще місцева влада трохи грошими розживеться, бо буде вирішувати, якого кольору має бути двірник в Пітері.
І виникає дивна ситуація, коли регіони, які постачають робочу силу, в тебе занедбані. Наприклад, умовний Дагестан просто розбитий у мотлох. У Махачкалі постійно виключається світло і люди там навіть без обстрілів, без аномальної спеки, постійно виходять перекривати дороги.
І це притому, що у них прямо серйозно виріс добробут населення. Навіть Центробанк б'є на сполох, тому що є розвиток кредитування. І це не кредити останнього дня, не дотягнути до зарплати. Це саме люди, які «ніхуя собі, я тут заробляю на ВПК», або «ніхуя собі у мене чоловік з армії приніс грошей». Зараз взяли один кредит, потім інший і їм буде за що віддавати. Але цей процес не може йти вічно.
І ось чому
У тебе виникає дивна ситуація, що виплати за службу в армії космічні, на підприємствах ВПК оплати космічні і всі ці бабки вливаються в економіку. Таким чином у тебе в економіці з ніхуя виникає дохуя бабок. Це називається перегрів. У цьому випадку Центробанк починає економіку охолоджувати підвищенням ставки. А в них ситуація ще гірша, бо бабки ці народжуються від непродуктивної економіки.
Раніше, як було? У тебе є країна, яка заробляє на нафті та є ровні пацанчікі, які просто беруть ці бабки і пиздять. Вони не віддавали їх росіянам ніколи. Центробанк займався, по суті, тим, що «схлопував» імпорт з експортом для того, щоб система була рівноцінна. Десь у межах садового кільця доходили гроші, але тепер ситуація змінилася – бабки у ВПК реально вкидаються.
Продукцію починають виробляти. Це ж не просто показати 10 армат – це реально піднімати зі зберігання чи з ремонту по 300 танків, наприклад. Це грубі гроші, метал, який треба обробити, терміни, в які треба вкластися, люди отримують велику зп і далі по ланцюжку і так кожен день. Мимохідь у тебе підростає зп всім: від посередників до всякої мішпухі, типу легкпрому, що ґудзики на портянки пришиває.
І всі ці бабки, які раніше пиздилися і виводилися, тепер залишається в країні. Бо виводити нелегко, не факт, що вийде і не факт, що зможеш скористатися, тому ровні пацанчікі типу почали з росіянами ділитися.
Але зброя не дає мультиплікації (так-то дає, коли з розумом підходити до процесів, але це не випадок рф, тому не будемо акцентувати зараз). Якщо ти будуєш будинок – там живуть люди, якщо покупаєш машину – вона возить вантажі, навіть смартфон якийсь якось вписується. Все працює. А снаряд просто летить фіг знає куди й вибухає. І ти відновлював триста танків, а вони перетворюються на металолом і ще й скорочується кількість людей. Це не продуктивна економіка. Перегрів непродуктивний. Все, що вони зараз вкладають ніколи в майбутньому не принесе користі. Тільки ставку доведеться совати вище.
По факту, у тебе не вистачає робочих рук, триває мобілізація. Тобі б зараз, звичайно, заплющити очі та вірити, що все буде охуєнно і приймати закони про висилку. Може так і було б, але звідки взятися підвищенню продуктивності праці? Чого б вона з’явилась? Просто тому, що зникли мігранти? І тепер російський двірник буде підмітати за себе, за царя, за вітчизну. Ага, зараз!
Якби це був професійний іноземний менеджер, я б ще повірив. Він міг би підвищувати продуктивність праці, користуючись дуже кваліфікованими людьми. Але це не завжди відбувається навіть в цивілізованих країнах. Мільйони мексиканців у США не дадуть збрехати. А без цього у тебе просто виникає ситуація, коли в тебе не вистачає робітників. Все. І більше ніхуя.
Але росія, як і раніше, живе з того, що умовно просто продає, блядь, нафту, а весь їхній сектор економіки не виробляє нічого крім смерті, тобто величезні гроші просто йдуть в нікуди.
