1. Майбутнє російсько-китайського трубопроводу туманне, оскільки Монголія виключає проект із довгострокового плану.
- Монголія не включила газопровід «Сила Сибіру-2», що з'єднує росію та Китай, до своєї програми дій до 2028 року.
- Багато хто сприйняв це рішення як відмову від реалізації спірного проекту, який міг би стати фінансовим порятунком для Москви, що бореться з санкціями.
- По території країни, що не має виходу до моря, пройде більша частина передбачуваного маршруту трубопроводу протяжністю 2594 км.
- Призупинення пояснюють наявністю розбіжностей у ціноутворенні між Пекіном та Москвою, а також геополітичними чинниками, зокрема побоюваннями щодо вторинних санкцій з боку західних країн.
- "Ми вступаємо в тривалу паузу, коли Москва вже не вірить, що зможе отримати від Пекіна бажану угоду, і, ймовірно, відкладе проект до кращих часів", - каже колишній співробітник Ради національної безпеки Монголії Мунхнаран Баярлхагва.
- Пекін може бути незадоволений «Газпромом» через те, що компанія хоче «в односторонньому порядку» контролювати монгольську ділянку газопроводу.
- Монголія сподівається отримати інвестиції від Китаю та росії, але росія не має грошей, а Китай не поспішає будувати трубопровід. Росія пропонувала Монголії окрім доходів від транзиту також отримувати газ із трубопроводу проектною потужністю 50 млрд кубометрів на рік.
- Оскільки росія має багаті запаси викопного палива, енергетика є одним з основних аспектів її економічних відносин — особливо з Китаєм, який за перші сім місяців цього року імпортував 75,4 мільйона тонн природного газу.
- Очікується, що торгівлі паливом буде надано великого значення під час візиту до Москви прем'єра Держради КНР Лі Цян у вівторок. Путін ще 2022 року запропонував Сі Цзіньпіну наростити закупівлі російського газу до 100 млрд кубометрів на рік, щоб замінити «Газпрому» втрачений європейський ринок.
- Але незважаючи на заяви про «стратегічне партнерство» без кордонів та поїздки Путіна до Пекіна, голова КНР так і не дав «добро» на будівництво.
- Каменем спотикання стала ціна газу: Китай вимагає опустити її до внутрішньоросійського рівня, тобто близько $60 за тисячу кубометрів. Це вчетверо дешевше, ніж російський газ коштує Китаю зараз: $260 за тисячу кубів газопроводом «Сила Сибіру-1».
2. Індекс Мосбіржі оновив мінімум із липня 2023 року, опустившись нижче 2800 пунктів.
- Негативна динаміка спостерігається із травня. Серед лідерів зниження — акції девелопера ПІК (-3,52%), мосбіржі (-2,72%), «Мечела» (-1,85%), Positive Technologies (-1,76%) та «Совкомфлоту» (- 1,64%). Дорожчали акції «Мосенерго» (+1,41%), «ІнтерРАО» (+1,27%), «Новатека» (+0,99%), «ТКС Холдингу» (+0,94%) та «Русгідро» (+0,64%).
- Зниження пов'язане з динамікою цін на нафту, курсом рубля, високими відсотковими ставками та ризиками подальшого посилення монетарної політики в країні та відсутністю добрих новин, які могли б підтримати ринок.
3. Ціна нового російського літака виявилася втричі вищою за обіцяну.
- Вартість легкого багатоцільового літака "Байкал" (ЛМС-901), який повинен замінити застарілий радянський "кукурудзяний" Ан-2, зросла з 120 млн до 455 млн рублів за п'ять років.
- При цьому новинка ще не готова. Перше постачання з п'яти «Байкалів» для цивільної авіації на Далекому Сході очікується 2025 року.
- З цього ж моменту вартість літака буде підвищуватися щороку приблизно на 4% і до 2032 досягне 587 млн рублів, випливає з листа Державної транспортної лізингової компанії (ГТЛК) потенційним експлуатантам борту.
- ГТЛК пропонує передавати «Байкали» до лізингу на десять років. У 2025 році ставка фінансової оренди для одного літака складе 5,4 млн. рублів на місяць.
- Спочатку в умовах конкурсу на розробку такого літака в 2019 році було зазначено, що його ціна не повинна була перевищувати 120 млн рублів.
- Восени минулого року вона збільшилася до 178 млн рублів.
- Коментуючи нову вартість у розмірі 455 млн рублів, у російському уряді пояснили, що вартість "Байкалу" скоригована "з урахуванням доопрацювання для експлуатації в умовах Далекого Сходу", а також заміни імпортних комплектуючих російськими аналогами.
- Зараз у "Байкалі" використовуються імпортні турбогвинтовий двигун, повітряний гвинт та різне бортове обладнання.
4. 85% російської нафти знаходить покупців у Китаї та Індії.
- Згідно з даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) , майже два роки західних санкцій, здається, мало вплинули на Китай та Індію – двох найбільших у світі імпортерів сирої нафти.
- У липні Китай купив 47% російського експорту сирої нафти за обсягом, за ним йшла Індія, на яку припало 37%. Покупці в Європейському Союзі купили 7% і в Туреччині - 6%.
- Схоже, що 2024 рік також відбувається за схемою торгівлі нафтою, яка була налагоджена минулого року між Москвою та Пекіном, а також Москвою та Делі зокрема.
- Імпорт Індії з росії становить 40% від загального обсягу закупівель нафти на світовому ринку. До російсько-української війни імпорт Делі російської сирої нафти становив менше 1% від його загального споживання. Тепер щомісячне партнерство з торгівлі нафтою між Делі та Москвою вартує близько 3 мільярдів доларів, або від 1,85 до 1,95 мільйона барелів на день.
- За даними фізичних торгових джерел у Сінгапурі та Мумбаї, російська нафта Urals зазвичай торгується на 5-10% нижче ціни на нафту Brent. Знижка служить стимулом для покупців.
- Але ширші продажні ціни все ще не наближаються до верхньої межі, яку передбачають західні країни.
- Це значною мірою завдяки флоту темних або «тіньових» танкерів, тобто танкерів із нечіткою структурою власності, створених через різні організації, що ускладнює визначення того, хто насправді ними володіє чи контролює, а також змушує їх дотримуватися санкцій Заходу.
- CREA зазначила, що: «81% загальної вартості російської морської сирої нафти було транспортовано «тіньовими» танкерами, тоді як танкери, що належать або застраховані в країнах, що впроваджують обмеження ціни, становлять 19%.
- Залежність росії від танкерів, які належать або застраховані в країнах G7, впала через зростання «тіньових» танкерів. Це згодом впливає на вплив коаліції на зниження цінового ліміту та негативно впливає на доходи росії від експорту нафти.
- Зі свого боку CREA запропонувала: «Країни, які вводять санкції, повинні заборонити продаж старих танкерів власникам, зареєстрованим у країнах, які не впроваджують політику обмеження цін на нафту. Це допомогло б обмежити збільшення «тіньових» танкерів, які використовуються для транспортування російського викопного палива, яке спостерігається після їх повномасштабного вторгнення в Україну».
5. Таємничі посередники, які допомагають російській військовій машині.
- Торік технологічна індустрія Казахстану, здавалося, досягла тріумфу. Після початку війни в Україні європейським компаніям заборонили продавати більшість товарів до росії, адже раніше вони були найбільшими постачальниками технологій у країну.
- Але незначна технологічна індустрія Казахстану — близько 50 фірм із виробничим потенціалом $100 млн у 2021 році — схоже, заповнила прогалину. Її експорт до росії зріс із 40 млн доларів у 2021 році до 298 млн доларів у 2023 році.
- Імпорт електроніки з Європи також збільшився - з 250 млн євро (273 млн доларів) до 709 млн євро.
- Казахстан — одна з кількох країн, де торгівля з росією та Європою процвітає після лютого 2022 року. До них належать Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина та ще чотири країни Центральної Азії. Експорт із ЄС до цих країн у 2023 році збільшився на 46 млрд євро, що на 50% більше, ніж у 2021 році. Це еквівалентно падінню на три чверті європейського експорту до росії з 2021 по 2023 рік.
- Найстрімкіше зростання експорту з ЄС до Казахстану та Вірменії припало на хімікати, електроніку та машинобудування — все це групи товарів, на які поширюються жорсткі санкції.
- Експорт машин з ЄС до Казахстану подвоївся з 2021 по 2022 рік, а потім зріс ще на 23% у 2023 році і сягнув 6,4 млрд євро. Вірменія у 2023 році імпортувала з Європи вдвічі більше хімікатів, у п'ять разів більше IT-обладнання та вчетверо більше електроніки, ніж у 2021 році.
- Крім того, існують товари, які перевозяться через кордон контрабандою та не потрапляють до офіційної торгової статистики. Економіки Центральної Азії та Кавказу, здається, отримують вигоду від війни.
- Загалом економіка п'яти центральноазіатських республік зросла на 6% у 2023 році порівняно з 4% у 2022 році, тоді як економіка Вірменії зросла на 8% порівняно з 5% у 2022 році.
- Логістичний сектор, що швидко розвивається, виник одразу, і вантажоперевезення щороку зростає на 20%.
6. Запаси газу в підземних сховищах Європи наблизилися до 90% .
- За даними на кінець газової доби 17 серпня, вони становлять 89,4% і найближчими днями перевищать встановлену ЄС цільову позначку, яку необхідно досягти до 1 листопада.
- Минулого року Євросоюз також заповнив сховища на 90% вже у серпні, а до 1 листопада майже на 100%.
- Це разом з теплою погодою забезпечило ЄС значний запас міцності минулої зими та низькі ціни. Однак цього року закінчується транзитний договір з Україною, і офіційно про переговори між Москвою та Києвом невідомо.
- Окрім того, очікується, що погода взимку може повернутись до «нормальних» холодів.
- Високі запаси газу в ПСГ гарантують безболісне проходження опалювального сезону навіть без українського транзиту, але не застрахують ціни в регіоні від зростання.
7. Нафта Brent подешевшала до $77,05 за барель.
- Ціни на нафту еталонних марок опускаються вранці у вівторок після зниження до двотижневих мінімумів на день раніше.
- Вартість жовтневих ф'ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:09 за київським часом складає $77,05 за барель, що на $0,61 (0,79%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів.
- Ф'ючерси на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі знизилися в ціні на $0,62 (0,83%), до $73,75 за барель.
- Незважаючи на напруженість, що зберігається на Близькому Сході, сировина йде вниз. Все тому, що дані про китайську економіку виявилися надто слабкими: майже немає шансів, що КНР зможе утримати попит.
- Це негатив для російських нафтовиків. Мало того, що нафту доведеться продавати дешевше, то ще й Китай для неї майже безальтернативний.
8. Азербайджан продовжує виявляти інтерес до російської нафти.
- Азербайджан у І півріччі скоротив загальний імпорт нафти майже на 14 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року, проте особливу увагу було приділено російським постачанням.
- Росія стала головним постачальником, поставивши 87 відсотків усієї імпортованої нафти, що становило понад 855 тис тонн, а в грошах понад $477,5 млн, що на 40 відсотків вище порівняно з попереднім роком, випливає з даних Держкомітету Азербайджану зі статистики.
- Загальний обсяг нафти, що імпортується, за звітний період склав більше 981 тис тонн на загальну суму майже $555 млн. Крім росії, невеликі обсяги були імпортовані з Казахстану і Туркменистану.
- Торік імпорт нафти збільшився майже в 3 рази, порівняно з роком раніше, а імпорт із рф збільшився більш ніж у 6 разів, склавши $729 млн.
9. У червні 2024 року Євросоюз поставив до росії 2000 тонн віскі на 22,3 млн євро, що в 1,5 разу більше за травневі показники, свідчать дані Євростату.
- Крім того, обсяг постачань віскі з ЄС до рф у червні став максимальним з березня 2023 року, коли було експортовано 2700 тонн цього алкоголю.
- За вартістю це найбільше постачання з листопада 2023 року, коли в росію було завезено віскі на 25,4 млн. євро.
- Основну частину склав шотландський віскі, його в росію експортували на 14,2 млн. євро. Ще на 1,2 млн. євро ввезли бурбона. Решта припала на інші сорти віскі.
10. Грузія експортувала до росії 44 655 т вина за перше півріччя 2024 року – це на 22% вище за аналогічний показник минулого року.
- Загальна сума експорту вин із січня до липня склала $121,4 млн (36 506 т вина на $99 млн у першому півріччі 2023-го).
- Вино посіло третє місце у списку основних експортних позицій Грузії з обсягом $174,4 млн. або 4,9% від загального обсягу експорту.
- Перше місце зайняв експорт легкових авто, обсяг якого становив $1,19 млрд. або 33,8% від загального обсягу експорту. На другому місці – експорт феросплавів ($201,4 млн., 5,7% від загального обсягу).
Більше на https://t.me/Omelyan_News
