Буквально на днях були закладені перші каміння у будівництво підземних заводів, які вже на лютий мають видати перші екземпляри ракет середньої дальності, створені за американськими технологіями і на американські гроші.
Мене питають, чому так мало грошей передав нам Вашингтон з обіцяних 60 млрд. Тому що звіти публікуються тільки по «розходниках», але кошти на створення замкнутого циклу вітчизняних ракет теж ідуть з цих 60 млрд. З принципу самоцензури більше жодного слова не напишу про ці заводи, але поясню, чого це так важливо зі стратегічної точки зору.
Багато американських експертів песимістично вважають, що США покинуть Європу незалежно від того, хто переможе на виборах – Харріс чи Трамп.
На думку Bloomberg, геополітичний розлом між Сполученими Штатами та Європою поглиблюється. Основна причина - в умовах постійних бюджетних криз і держборгу США, що росте, стає складніше контролювати різні регіони світу. І доводиться розставляти пріоритети.
Починаючи з президента Барака Обами, американські лідери прагнуть повороту у бік Індо-Тихоокеанського регіону, де, на їхню думку, є важливіші геополітичні загрози та основні стратегічні інтереси — насамперед, навколо Китаю.
Трамп може у разі перемоги вивести американські війська з Німеччини, як він уже обіцяв, і взагалі вийти з НАТО. У разі перемоги Камали все одно буде «стриманість» щодо Європи - хоч і не ізоляціонізм рівня Трампа.
Експерти у Стімсонівському центрі Вашингтона, які аналізують сценарії майбутніх взаємин США та Європи, кажуть, що Харріс підтвердила б свою відданість Європі та Україні. Але, як і Трамп, вона може бути змушена залишити континент через непередбачені обставини.
Це може статися швидко: наприклад, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії почнеться велика війна, і США доведеться відразу перекинути у регіон ПСА солдатів, зброю, боєприпаси, кораблі, літаки та інше. Або повільно: у США може вибухнути фінансова криза, яка змушує Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; якщо пріоритетом залишиться Азія, то скорочення вдарять по Європі.
Якщо ж переможе Трамп і проведе жахливе для Європи виведення військ, то північні та східні країни континенту спробують укласти з США двосторонні угоди про безпеку. Найімовірніший кандидат – Польща.
Але торги за право стати військовим партнером США поставить під удар залишки НАТО та ЄС.
«І без того роздроблені ці континентальні інститути розпадуться на безліч міні-альянсів і середніх армій, кожна з яких буде по-своєму слабка і не зможе координувати свої дії з іншими», - малює Клут сценарій після ймовірного приходу Трампа.
Але й повільна руйнація трансатлантичного альянсу, спричинена американською фінансовою кризою (або чимось подібним), теж буде невесело. Автор вважає, що ЄС не зможе створити свою єдину армію - оскільки поступове погіршення ситуації сприйматиметься різними країнами Євросоюзу по-своєму.
"Португалія не так вже й боїться Кремля, а Естонія нічого не боїться так сильно, як Кремля", - пояснює Клут.
Великі країни, такі як Німеччина, не будуть готові
пожертвувати своєю роздутою системою соціального забезпечення заради військової готовності. Французи (і британці поза ЄС) говоритимуть жорстко, але не розкриватимуть свої власні (і невеликі) ядерні парасольки над своїми європейськими союзниками.
❗️Я свідомо виклав найгірший з потенційних сценаріїв лише для того, щоб підкреслити: створення замкнутого циклу виробництва американських (по суті) ракет на території України та автономність у сфері ВПК - найкраще з того, що на сьогодні ми можемо отримати від наших партнерів.
А ви чого б хотіли? Тільки, прошу, не зі сфери фантастики...
Потенційним сценарієм не дуже позитивного розвитку подій, хотів підкреслити, наскільки нам важлива автономність у сфері ВПК на випадок, якщо щось у наших партнерів піде не так. А, виходить, лише налякав
P.S. То була гарна новина, ви її просто не роздивились.)