Пройшов місяць і організм у найближчому майбутньому вже буде на бойовому чергуванні.
Це означає, що навчання стартувало раніше, ніж президент країни ініціював законопроєкт про передачу. Бо щоб отримати коін (знак) за освоєння “Патріот”, потрібно 10-14 тижнів.
Ймовірно, частина з двох сотень ракет кінетичних перехоплювачів і версії проти аеродинамічних цілей, що замовили румуни для своїх 7 батарей, теж вирушили до нас — наприклад, комплект, що ввозиться.
А далі вже поїдуть поточні замовлення для Швейцарії, Швеції, Марокко, Польщі — у найближчий рік нам пріоритетно доставляється кілька сотень засобів доставки, щоб не дати росіянам сікти заводи ВПК та генерацію енергії, тепла та пари напередодні зими.
Це добре, бо потихеньку йде зростання виробництва на спільному підприємстві ЄС та США PAC-2 GEM-T — версії, яка може працювати як по літаках, так і перехоплювати “малу балістику”.
MBDA Bayern-Chemie вироблятиме для ракет двигуни, дочірня компанія в Іспанії – приводи керма і т.д. На сьогодні є плани випускати до 35 виробів на місяць до 2027 року.
І локалізація для східного флангу та центру Альянсу, і закрити передані нам запаси, і реіндустріалізація ЄС — це масштабний проєкт, який торкнеться Києва.
Так що боєкомплект поки що буде, в тому числі завдяки Іспанії, Румунії, Німеччині, Нідерландам, США, Норвегії, які передають запаси. А потім Європа почне виробляти засоби доставки до ППО сама — в основному під “Щит Європи”, але перепадатиме і нам.
Ми отримали найсучаснішу версію комплексу: з новітньою прошивкою; з радаром AN/MPQ-65 з активними фазованими ґратами; з можливістю одночасно стріляти різними поколіннями ракет, для здешевлення роботи по “Шахедам” і “Калібрам”, що прорвалися, зберігаючи здатність для самозахисту від балістики.
Румунія закупала PAC-2 GEM-T та PAC-3 MSE. Спеціалізація обох ракет – перехоплення балістики. Причому як малої, неконтактним підривником, так і “великої” за допомогою дюжини титанових елементів.
Завдання стоїть не детонувати боєголовку у 100% випадків, а збивати її з траєкторії – тому тут хмара з титанових суббоєприпасів, щоб перебити керування чи просто відкинути умовний “Іскандер” з маршруту.
Потужності Румунії для техобслуговування та ремонту теж є важливими — і Варшава, і Бухарест відкривають сервісні центри (там і поточний ремонт, і регламентне обслуговування, і усунення бойових пошкоджень, не всіх, але багатьох, можливі без відправки до США).
Протиракетна оборона — украй важливе для нас стратегічне завдання.
Україна наростила експорт зерна через порти та південний коридор річкових портів на Дунаї вже більше у тоннажі ніж минулого року (10,7 млн. тонн, 59% зростання).
У принципі, румуни самі бачать прильоти по інфраструктурі, кранах, причалах і житлових будинках прямо в 500 метрах від своїх селищ, тому тут все просто.
Чи допомагати нам, чи озброюватись самим — іншого шляху немає.
Ймовірно, Румунія піде обома маршрутами: прикрити своє узбережжя і допомогти нам десь по лінії Дніпра.