"Зеленський самозаспокоювався і намагався взяти паузу, поки 47 президент не вибере якийсь курс" - Степан Гавриш

"Зеленський самозаспокоювався і намагався взяти паузу, поки 47 президент не вибере якийсь курс" - Степан Гавриш

Він вкотре розраховує на благорозумність Трампа і його прихильності до стратегії «мир через силу».

Єдина проблема – неясно, проти кого застосує силу новий американський президент. Проти Путіна – страшно і морочно, проти України – легко і без наслідків.

В Київ тут же востаннє прибув Боррель, який запевнив, у підтримці, «скільки буде потрібно».

Поки що за Трампа говорять з його оточення. Хтось цинічно намагається представити Трампа монстром, для якого головне питання – не Україна і її майбутнє, а закінчення війни.

Інші хочуть посадити за стіл переговорів Зеленського і Путіна, як двох хуліганів у школі. Якщо Путін не захоче, то меншого хулігана озброять «до зубів», а якщо Зеленський не поступиться на «хотєлки» кремлівського вождя, то йому надають по ср*ці – припинять воєнну і фінансову допомогу.

Треті відчули в собі дух президента Вільсона, Тейлерана й Отто фон Бісмарка, пропонуючи від імені Трампа заморозку війни, демілітаризовану зону, яку будуть охороняти британські і європейські війська, а також візьмуть зобовʼязання у Києва не вступати в НАТО 20 років, в обмін на невідомі гарантії безпеки. Але не американським коштом, бо Трамп не збирається фінансувати українську визвольну війну.

Дорослі, в більшості у фазі глибокої старості, дяді за океаном, в окулярах, граються в солдатиків на екрані компʼютера.

Добре, що мовчить не лише Трамп, але і його головний паж – віцепрезидент Венс.

Le Parisien повідомляє про сподівання закордонного міністра Франції Жан-Ноель Барро, про продовження Трампом воєнної підтримки України, бо він «занадто мудрий, щоб погодитись на те, що стане найбільшою територіальною анексією за останні 75 років… що жоден справедливий і тривалий мир не може бути укладений за спинами українців і над головами європейців».

Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню тут же видав наказ відправити Києву ракети «Містраль» і «Скалп». І продовжувати підготовку військових сил на довгостроковій основі.

У Гранд-Есті французи готують і повністю екіпірують бригаду ЗСУ імені королеви Анни. Та навчають наших пілотів на «Міраж 2005-F», які Україна отримає на початку 25 року. Найскоріше, Трамп не зможе вдатися і не наважиться виступити на стороні Росії. Як би цього не хотіли навколо нього її агенти й ізоляціоністи.

Якщо він дасть Путіну хоч би палець, той здатен відкусити йому руку. На відміну від Трампа, кремлівець необмежений терміном перебування у владі, готовий чекати й використати помилки імпульсії Трампа в майбутньому.

До того ж він, на відміну від американця, давно грає в Супер-Лізі й «проковтнув» вже не одного західного лідера. Крім озвучених сценаріїв, які нереалістичні й не будуть підтримані українським народом, Трамп може вдатися до перевірених стратегій Рузвельта і Рейгана.

Пристосувавши їх до нинішніх реалій. Вони близькі його розуму і практиці біржового спекулянта. Натомість грантам і безповоротним кредитам, надати Україні ленд-ліз з відстрочкою виплат на 50 років і поверненням невикористаної зброї.

Під умовою зміни внутрішньої стратегії президентом Зеленським, без якої жоден ленд-ліз не надасть нової енергії протистояння Росії.

При цьому Трамп точно розуміє, що Росія виснажується все глибше. Коли її здатність продовжувати не тільки інтенсивну, але і затяжну війну буде підірвано в найближчі 1,5-2 роки. Ефект тіла величезного динозавра з маленькою головою. Тобто, Москвою, яка не зможе справитися одразу з багатьма кризами периферій.