Дуже важливим є розуміння того, що є в російській переговориній позиції. І, чого там немає.
По-перше, той факт, що Песков визнає причину продовження СВО відмовою України капітулювати (через Стамбульські домовленості) - найкраще підтверджує справжню мотивацію Кремля. Не може бути з одного боку "реалії на зімлє", а з іншого - Стамбульські перемовини. Треба щось одне.
По-друге, в російських "рєаліях на зімлє" ніколи не згадується Курська область. Тобто, їхні "рєалії на зімлє" - це просто частина фантазійного світу, в якому все ще є Донбас і Наваросія.

По-третє, нейтральний та позаблоковий статус України був закріплений в Конституції. Дискусія про його зміну почалася після початку російської агресії у лютому 2014-го року.
По-четверте, Україна не потребує встановлення "безядерного статусу", оскільки такий статус був Україною встановлений у 1994 році. Якщо Росія виносить це питання на перемовини, отже вона не визнає домовленості про безядерний статус України від 1994 року. А, отже, якщо документи 1994 року є, фактично, нікчемними - то і Україна ніяких зобов'язань по ним не несе.
По-п'яте, питання санкцій проти Росії не може бути частиною мирних перемовин. Адже, санкції, за словами російських пропагандситів, спричиняють позитивний вплив на російську економіку. До того ж, санкції накладено за злочини Росії проти міжнародного права та порушення прав людини. А, отже, статус відносин з Україною жодним чином не пов'язаний з санкційними режимами. Чекаємо на 15-й пакет санкцій