Все, що сьогодні діється в Україні - війна, щоденні похорони воїнів ЗСУ, 12 мільйонів біженців, зруйновані міста, захоплені окупантами українські території, виття сирен, підрив дамби Каховського водосховища, та віддана ворогові Запорізька атомна електростанція...
То є наслідок вибору «мудрого наріду» в квітні 2019-го. Зато ж весело і прикольно…
З динаміка на будівлі загальноосвітньої школи, де проходила церемонія обрання шостого президента України звучала пісня російською мовою:
«Птица счастья завтрашнего дня, Прилетела, крыльями звеня
Выбери меня, Выбери меня Птица счастья завтрашнего дня».
Біля входу на виборчу дільницю 21 квітня 2019 року, я зустрів леді Бальзаківського віку, яка вже проголосувала і сяючи від щастя, повідомляла по мобільнику подрузі свої почуття: «Олена! Я проголосувала за майбутнє щастя своєї сім'ї, стабільність і долар по 5».
Я здогадався, що вона віддала свій голос за «Зробимо їх разом» і хто принесе їй в дом «щастя» на «блюдечку із золотою облямівкою», тому на виборчій дільниці уважно розглядав опущені в прозору скриньку бюлетені. Майже на всіх паперах, що лежали «обличчям» вгору, стояли галочки навпроти прізвища любителя шашликів та «простого хлопця» з єврейського народу «the».
Далі коментар пані Надії Мороз, яка працювала в день виборів на дільниці спостерігачем:
«Якщо серед моїх френдів є ті, хто голосував у 2019 році за «хуже нє будєт», за «хоть поржом», за «новиє ліца», за «мір в глазах hуйла», за «он маладой, єщо научіцца», за «4000 баксів вчителям та медикам», за «надо просто пєрєстать стрєлять», за «корабельні сосни», за запрошення орків на холодець, то знайте, що це все, що відбувається в Україні через ваш вибір.
Усі відповіді навіть не в Омані і в договорняках найвеличнішого, та навіть не в розмінуванні Чонгару, не в наказі знищити 3 млн. протипіхотних мін, зупинити усі ракетні програми, забрати клістрони з фронту, розформувати цілу танкову бригаду... а в тій кабінці, у якій ви ставили галочку.
Бо обнульониш і всі москвитяні, які пітримують войну в Україні - вороги за замовчуванням.
Я працювала в день виборів на дільниці спостерігачем. Я бачила, як ви з гиканням і свистом, з насмішками і зверхніми поглядами йшли, бігли, повзли на милицях і їхали на дорогих автомашинах голосувати за оцей страшний результат «хуже не будет». І в мене волосся ворушилося на голові.
А після оголошення підрахунку голосів, я стала за колону, ввімкнула телефон, заспівала Гімн України і гірко плакала. Члени комісії, збуджені, задоволені шипіли в мій бік, мовляв, ти нам заважаєш...
Ви украли майбутнє України в себе, а головне - у власних дітей і онуків, у природи, у тварин, у благословенної землі України.
Боже, спаси і сохрани залишки України від катастроф, ворогів і дурнів».
