"Чи треба дитині говорити правду чи має сенс пудрити їй мізки?" - Володимир Співаковский

"Чи треба дитині говорити правду чи має сенс пудрити їй мізки?" - Володимир Співаковский

Ось ситуація. Дитина написала контрольну роботу з математики і зробила в ній 10 грубих помилок.

Реакція вчителя: ти зробила 10 грубих помилок, і за це тобі оцінка 2 за 12 бальною шкалою.

Оцінка піде в щоденник і в журнал.

Ці слова – "правда", і вчитель діє за правилами. Він не має права завищити оцінку або не поставити її в щоденник та журнал. Все має бути чесно.

Реакція учителя №2. Ти зробила 10 помилок. Нічого страшного.  Ця оцінка нікуди не піде. Ти ще виправишся, ти розумна, сильна, і якщо постараєшся – то в тебе будуть набагато кращі оцінки.

(Все це, сказане вчителем, – це не зовсiм правда і не зовсiм справедливо. Це лише припущення, але не реальна ситуація. І дитина розуміє, що це фальш.

Який варіант повинен вибрати вчитель?

1) говорити правду, якою вона є. Навіть якщо всі будуть незадоволені.

2) говорити неправду, щоб не нервувати дитину та її батьків.

3) переписати всі юридичні закони та моральні правила.

Що ви думаєте?