Одночасно повʼязані із субʼєктивними цілями, фізичною енергією і психічною стійкістю людей-лідерів під впливом еволюційних алгоритмів і дією космічних, планетарних сил. Невидимих, ще недоступних у розумінні, але діючих тисячоліттями.
Їх вплив на загрозливі процеси війни, розпочаті Росією, свідчить про неминучість їх завершення. Не тільки через виснаження війною всіх сторін, але й необхідність зупинення, завершення циклу руйнації, які можуть перейти у незворотну фазу самознищення.
Через протилежність кармічних моделей і накопичених внутрішніх дефектів, прогноз на завершення війни в 25 році і на умовах прийнятного для всіх сторін компромісу виглядає ще неможливим.
У Трампа немає жодних шансів примусити українців і президента Зеленського до несправедливого миру, який розверне Україну від Заходу і перетворить її в частину Росії. Знищивши державу та узаконивши геноцид цілого народу. Або його частини.
Америка, президент Байден і його адміністрація послідовно, твердо і безальтернативно підтримували Україну у воєнному та економічному планах. Забезпечивши її оборону, економічну стабільність, захистивши її від загрози знищення.
Не знайшовши в собі мужності й рішучості сприяти українському народу нанести поразку Росії й закінчити війну. Це було можливо і реально до кінця 2023 року. США на чолі з Байденом були вірним і надійним союзником України й залишаться такими до 20 січня 2025 року.
Трамп на відміну від Байдена, розглядає агресію Росії проти України як регіональний конфлікт, який не створює загрози національній безпеці США.
Якщо вона існує для Європи, то це виклично зона їх відповідальності.
Дональд Трамп і його нова команда зосередяться виключно на місії миру. Контури, рамки – до кінця невідомі. Поки що головну роль в ньому відіграють можливі територіальні політичні й безпекові поступки України, через примус припинити/зменшити їй воєнну допомогу.
На це націлений попередній план представника Трампа по Росії й Україні Кіта Келлога, про заморозку війни та скасування в оборонному бюджеті на 25 рік Палатою представників Конгресу закону про ленд-ліз для захисту демократії в Україні. Він не працював. Це знак, про наміри й можливий стратегічний розворот.
Відмова Трампа допомагати Україні й діяти на її стороні у протилежність Байдену робить його, прямо чи дотично, союзником Путіна. Разом з Орбаном, Фіцо, Китаєм та Північною Кореєю.
Більше. Новий американський лідер висловив невдоволення рішенням нинішньої адміністрації на дозвіл бити Україні в глибину Росії.
В інтервʼю журналу Time він назвав це помилкою і небезпечним рішенням. Це виглядало, як неприхований страх перед Путіним, його соціопатією. Він цим скористався: через день він наніс комбінований удар у 200 ракет, включно з північнокорейськими, та важких дронів по енергетичній інфраструктурі України, спричинивши в декількох регіонах її колапс.
Поспішність і відчайдушність, з якою адміністрація Байдена намагається передати Україні всі можливі ресурси й зброю до завершення своїх повноважень, переконують, що Дональд Трамп все ще тримається лінії припинити війну шляхом мʼякої капітуляції України. Категорично відмовляючи їй в запрошенні до НАТО. Запрошення особливо ні до чого не зобовʼязує США і союзників, але ламає основну ціль війни Росії – не допустити її вступу в Альянс.
Не змінилась позиція Трампа після коротко біжної зустрічі з Зеленським в присутності Макрона на стільцях у Парижі. Він не висловив жодного слова у підтримку українців. Як і не дав оцінки агресії Путіна.
Складається враження, що останній, вміло маніпулюючи, використовуючи таємничі нитки, за які він постійно смикає в новообраного американського президента, буде закінчувати війну його руками.
Трамп примусить Україну до капітуляції в інтересах Путіна. І немає значення, до якої. На основі парафованих від імені Зеленського з українського боку Стамбульських угод, які роздягають українську державу до нижньої білизни. Україна не зможе протистояти одночасно США, Китаю і Путіну.
